Не беріть на себе відповідальність за щастя нещасливої людини
Поділитись у

Не беріть на себе відповідальність за щастя нещасливої людини

Іноді виникають ситуації, коли ми з якихось причин вирішуємо «врятувати» «нещасну» людину. Умовно врятувати і умовно нещасну, звичайно.

Ви познайомилися з хлопцем, а його недавно покинула дівчина, серце розбите, треба вилікувати. І давай за повною програмою його лікувати. Або дівчині хтось душу поранив, а ви прийшли на його місце рятівником. Я не даю вам поради, просто послухайте, будь ласка, що я скажу:

ЗДОРОВІ ВІДНОСИНИ ПОЧИНАЮТЬСЯ З ДВОХ ЗДОРОВИХ ЛЮДЕЙ.

І це правило.

Спочатку зцілити себе повинен кожен, ви можете частково допомогти, але не поспішайте зближуватися до тих пір, поки людина в собі не розібралася.

Здорова особистість – це нормальна, адекватна людина, яка знає про свої переваги і не принижує їх, але також чесно бачить свої недоліки. У кожної людини є слабкі і сильні сторони, так влаштовано природою. Досконалих людей немає, а досконалих невротиків — хоч греблю гати.

Здорова особистість усвідомлює свої потреби, вміє говорити про свої почуття, виражати емоції, конструктивно підходить до вирішення проблем у відносинах (а вони завжди виникають, проблеми – невід’ємна частина життя на шляху будь-якої людини, що росте як особистість), вміє любити, і, найголовніше, здорова особистість приймає на себе відповідальність за власне щастя у відносинах. Відчуваєте різницю? Не вас повинен хтось ощасливити — вам ніхто нічого не повинен.

Якщо ви весь час когось рятуєте, весь час чимось жертвуєте, живете заради когось, що там ще відбувається, зупиніться небагато. Розберіться в собі, проаналізуйте минулі стосунки, дитячо-батьківські зачіпки. Можливо, ви зациклилися на якомусь повторюваному сценарії?

Зрозуміло, що не всі ми перебуваємо на такому рівні усвідомленості, але вибирайте собі пару за своєю зрілістю. Постарайтеся, принаймні. Я зараз поясню, чому це важливо.

Наприклад, ви – людина зріла, всередині вільна, і, в принципі, наявність або відсутність когось ще поруч не робить вас сильно щасливим або нещасним. Звичайно, кохана людина поруч — це велике щастя, але швидше це додаткове щастя до вашого власного щастя. Якщо вона піде, ви все одно будете жити щасливим життям, а її вибір приймете. Посумуєте, звичайно, але в цілому життя не зруйнується. Якщо друга людина така ж зріла, то ви і починаєте стосунки усвідомлено (з бажанням бути разом на все життя), і закінчуєте, якщо вже так вийшло, їх теж усвідомлено. А ось якщо друга людина не дуже зріла, то тут виникає інша ситуація.

Спочатку він/вона в захваті від вашої зрілості, вами захоплюються, але поступово у нього/неї формується сильна прихильність. І здається не дуже погано, всі так живуть, навіть приємно чути всі ці «я жити без тебе не можу», «я без тебе помру», але в якийсь момент від цього починаєш втомлюватися. Тобто для людини не вона сама і її шлях, її розвиток центровим по житті є, а ТИ. І якщо раптом ти вирішив віддалитися або вийти з її життя, то у неї все руйнується. І як зріла людина ти розумієш, що її боляче, важко, але також ти не залишишся з нею через жалість чи ще чогось. Розумієте, що я маю на увазі?

«Причепливе» кохання якось починає обтяжувати зрілу людину. Так, звичайно, можна врятувати, можна ростити іншого, і часто так і буває — хтось когось ростить. Але ось знаю по собі: поки ростиш іншого, сам тупцюєш на місці дуже часто. Люди з якихось причин мають різний рівень розвитку, і ще за однією моєю теорією, завдання на життя у них різні. Комусь грати в професійній лізі, комусь — в аматорській. І тут немає варіанта гірше або краще. Просто два гравці з професійної ліги можуть показати сильнішу гру, мотивувати один одного на зростання.

Якщо дві особи не дуже зрілі — це не така велика біда. Там історія драматична зазвичай, з переживаннями, розставаннями, образами, всі ми проходимо подібний етап. Але, якщо вона не пройшла, будьте уважні до серця іншої людини! Завжди потрібно бути уважним до серця іншої людини, але, перш ніж взяти відповідальність за її щастя, розберися зі своїми сценаріями та травмами.

Не беріть відповідальність за щастя нещасливої ​​людини. Це стосується не тільки вашої жінки чи чоловіка, але і ваших батьків, братів-сестер, друзів, дідусів-бабусь. Співчуйте, допомагайте, але не ставайте милицею для них. «Ніхто не проробить за тебе твою внутрішню роботу». Ви не зможете прожити за іншого його власне життя. Одного разу такі історії стають непосильною ношею для того, хто намітив собі високі цілі на шляху. Звичайно, це не стосується всіх людей, які живуть на цьому світі. Ну а ті, кого це не стосується, я думаю, ніколи і не прочитають цей пост.

Автор – Тетяна Чаругіна