Зрада — індикатор відсутності кохання
Поділитись у

Зрада — індикатор відсутності кохання

Зрада – індикатор відсутності кохання. Коханим не зраджують. Не з міркувань моралі. Просто не хочеться. Адже коханий — це найбажаніший. А якщо не так, значить — це не кохання. Значить, за кохання приймається щось інше. І щастя в такій парі не буде, бо не буває щастя без кохання. Тому не треба намагатися зберігати стосунки, в яких зрада є у будь-якому вигляді!

Що таке зрада? Зрада – це порушення подружньої вірності, а той, хто її порушив, вважається невірною людиною, яка не виконала свої зобов’язання.

Позашлюбний зв’язок є одним із найважчих випробувань у сімейному житті. Спільне життя з людиною передбачає спільне будівництво стосунків, сім’ї, будинку, виховання дітей. Тому важлива впевненість у своєму партнері, у його вірності та сталості. Зрада схожа на раптовий удар, що вибиває ґрунт з-під ніг. Впоратися з цим ударом під силу далеко не кожному.

Хтось схильний ставитися до зрад по-філософськи, стверджуючи, що «зраджують усі!». Статистичні дані не настільки категоричні. Компанія Durex у 2005 році провела глобальне світове опитування, згідно з яким лише 22% опитаних мали позашлюбні зв’язки. Залежно від досліджень, різні автори наводять цифри, які загалом корелюються з цим опитуванням: близько 26-50% чоловіків та 21-38% жінок – хоча б раз зраджували своїм партнерам.

Яким би не було ставлення подружжя до зради, не варто забувати про можливі серйозні наслідки:

  • загроза розпаду сім’ї та втрати подружніх почуттів;
  • руйнування емоційних, економічних, побутових, і навіть дитячо-батьківських відносин;
  • зачеплені почуття честі та особистої гідності ошуканого партнера, його страждання та руйнівні переживання, ревнощі та образи;
  • серйозна психологічна травма постраждалого партнера, яка може спровокувати депресію, алкоголізм та навіть суїцидальні спроби.

Твердження, що зраджують лише аморальні люди не є вірним. У шлюбах, де переважає нездорова обстановка, скандали, ревнощі, підозри, і відсутні співчуття, доброта і розуміння, рано чи пізно станеться зрада, тому що один із подружжя буде змушений шукати людину, яка виявить до нього розуміння та повагу.

Той, хто спокійно ставиться до зради, швидше за все, просто не відчуває свого шлюбного партнера. Коли подружня невірність трапляється у період серйозних конфліктів, це сприймається як природний результат. Сила переживання залежить від частоти подібних ситуацій у минулому.

Перш ніж робити висновки та переходити до радикальних заходів, таких як розлучення, варто розібратися у справжніх причинах зради. Якщо це помилка партнера, в якій він кається, потрібно вміти пробачити.

Якщо невірність викликана зіпсованими взаєминами між подружжям, слід розібратися у цьому, замість одразу звинувачувати партнера. У будь-якому випадку розлучення – найнебажаніший вихід із важкого конфлікту.

Джерело