Фальшива близькість виснажує
Поділитись у

Фальшива близькість виснажує

Фальшива близькість – це коли чоловік стверджує, що ви йому подобаєтеся, хоча при цьому постійно говорить тільки про себе. Фальшива близькість — це коли ви не можете відпустити когось виключно через низьку самооцінку та минулі невдачі.

Фальшива близькість – це коли чоловік стверджує, що ви йому подобаєтеся, хоча при цьому постійно говорить тільки про себе. Фальшива близькість – це коли він хоче побачитися з вами знову, хоча, по суті, не знає про вас нічого.

Фальшива близькість – це коли ви спілкуєтеся з людиною, хоча вона не цікава вам як особистість. Фальшива близькість – це коли ви кажете йому, що він вам подобається, але при цьому почуваєтеся жахливо.

Фальшива близькість – це коли ви не можете відпустити когось виключно через низьку самооцінку та минулі невдачі. Фальшива близькість – це коли ви хочете з кимось зустрічатися, але не можете знайти жодного розумного пояснення, чому це ніяк не пов’язано з вашим его.

Фальшива близькість – це коли ви надто швидко реагуєте на свої сеkсуальні бажання. Коли ваша зацікавленість кимось підвищується, ґрунтуючись на відвідуванні модного ресторану, наявності у хлопця просторої квартири, брендового одягу та високооплачуваної роботи.

Я втомилася від цього вдавання в сучасних стосунках. Втомилася від усіх цих соціальних танців перед першим побаченням, втомилася бути об’єктом (не тільки в сеkсуальному плані), а також нагородою для чоловічого его лише тому, що я маю груди.

Втомилася від усього цього психологічного навантаження, від переконань, що за мною треба бігати, бо я жінка, від необхідності слідувати неписаному сценарію стандартного побачення. Від того, як повинна поводитися дівчина, а також від необхідності ненавидіти себе за помилки. Втомилася від фальшивих чоловіків, які не можуть бути щирими і змушують задаватися питанням про те, чому всі вони такі негідники.

Втомилася від постійних ігор розуму. Ні, я добре їх розумію, ось тільки діють вони не на тих чоловіків, призводять до неправильних ситуацій і до початку не тих відносин, про які я мріяла. Принаймні, вони діють точно не на тих чоловіків, яких я поважаю і якими захоплююся.

Правду кажучи, все це швидше обумовлено виключно моїми рішеннями — я не можу звинувачувати за це світ. Мій негативний досвід – це не що інше, як реальне відображення моєї емоційної недоступності та внутрішньої неврівноваженості. Я усвідомлено вибирала несхожих на себе чоловіків, яких підсвідомо перетворювала на об’єкти та з якими ми рідко вібрували на одній частоті.

Зміряно чіплялася за душі, які були однаково втраченими та закритими. За серця, які були закупореними, і за розуми, позбавлені цікавості, які не бажають зазирнути всередину мене і змусити подивитися на неймовірний хаос, з яким я до смерті боялася зіткнутися віч-на-віч.

Я вибирала для себе ситуації, які не вимагали бути справжньою та вразливою, не вимагали відкриватися та дозволяти побачити мене справжню.

Саме так я позбавила себе справжніх зв’язків та стосунків, так я втекла від себе. Так використовувала фальшиву близькість, щоб поховати колишні образи, і так постійно піддавала себе неприємним почуттям, опиняючись у ситуаціях, що сягають корінням глибоко в моє нещасливе дитинство. Мене переповнював страх, і часом я навіть не знала, чого і чому боюсь.

Але я вже не та дівчина. Більше я не вдаю. Хочу бути справжньою і хочу чогось справжнього. Хочу ставитись до себе добре. Мені потрібні не просто працюючі відносини, а сильний зв’язок, заснований на автентичності, вразливості та щирості. Хочу, щоб чоловік мені подобався за те, ким він є насправді.

Я хочу, щоб ця симпатія мала вагу, тому що ґрунтується на реальній цінності. Хочу навчитися отримувати задоволення від чашки кави, випитої з іншою людиною без вечері, алкоголю та кредитки.

Хочу просто бути собою — вільною, божевільною, дикою та зухвалою. Я дуже сумую за тією дівчиною — за дівчиною, яка не переживає, наскільки правильними будуть її вчинки, її щирість і відсутність її потреби постійно захищатися. За дівчиною, яка не проектує весь свій негатив на оточуючих та не приймає його від інших, особливо від себе.

Мені хочеться чогось тривалого. Довгих розмов, почуття близькості та душевної відкритості. Хочу бути досить терплячою, щоб уміти повільно, шар за шаром, пробиватися до чужого серця.

Хочу бути з тим, хто хоче мене так само сильно. З тим, кому небайдужі ці слова та кого щиро чіпляє те, що я зараз пишу. А якщо мені завдадуть біль… хочу страждати по-справжньому.

Тому я говорю фальшивій близькості «прощавай». Більше не вдаю тієї, ким не є, і не поводжуся так, як, на мою думку, виглядало б круто. Більше ніякого форсування відносин заради задоволення очікувань, заздалегідь сформованих з урахуванням тривожності.

Більше не дозволяю собі хотіти того, що мені насправді не потрібне. Більше ніяких пошуків зовнішнього схвалення себе, якщо сама себе повністю влаштовую.

З сьогоднішнього дня мені знову комфортно бути собою, я починаю цінувати власну думку, довіряти своїм міркуванням, твердо стояти на своїх ногах. Бути великою і займати багато місця. Усвідомлювати свою цінність. Найчастіше виходити в люди, бути побаченою та бачити інших людей.

Ось так я покінчила з життям у фантазіях та ілюзіях, де моя самооцінка була прив’язана до мільйонів неконтрольованих мною речей, де я була частиною сучасної культури стосунків, у яких немає місця для щирого вираження своїх почуттів.

Я ризикнула просто бути собою. Я готова до справжньої близькості. Готова до життя.

Джерело