Вибір партнера: чому хочу одне, а вибираю інше?
Поділитись у

Вибір партнера: чому хочу одне, а вибираю інше?

У цій статті психолог пояснює, чому так часто люди обирають одне, а хочуть абсолютно інше.

Досить часто у своїй практиці зустрічаю парадоксальні ситуації, які змушують замислитись, чому люди хочуть одного, а вибирають зовсім інше. Наприклад, людина каже, що хоче уважного, людяного, теплого партнера, хоче близькості, любові та турботи, щоб була можливість спокійно говорити про свої почуття. А на ділі щоразу вибирає все прямо протилежне.

Про відносини та протиріччя при виборі партнера

Наприклад, жінка, яка вибирає для кохання емоційно холодних, відсторонених, егоїстичних, а часто ще й одружених чоловіків. І це при тому, що хотіла вона всього прямо протилежного. Коли я запитую, чому вона залишається у відносинах, де так страждає від незадоволеності, у відповідь чую: «Я сподіваюся, що він зміниться».

Деякі з них сподіваються і 25 і навіть 30 років, продовжуючи бути незадоволеними і дуже нещасними.

При розборі та глибокому аналізі часто з’ясовується, що корінь таких явищ зародився у дитинстві. Наприклад, пов’язаний із холодним, байдужим до дочки батьком, від якого вона, як і раніше, хоче отримати любов, але тепер в особі подібних йому за складом чоловіків.

Або батько любив, потім раптово залишив їх з матір’ю і пішов до іншої жінки, різко охолонувши до обох. І тепер жінка все життя прагне заново пережити ситуацію де «тато» в особі чоловіка, що охолонув, нарешті повернеться і віддасть перевагу її, а не іншій.

Звичайно, все це не трапляється, оскільки ці відносини спочатку не рівні, не здорові, залежні. Вибираючи раз у раз відсторонених або одружених чоловіків, жінки тільки посилює свій біль і знедоленість, переживаючи хворобливу ситуацію знову і знову.

Або бувають випадки, коли людина шалено боїться справжньої близькості, теплої та щирої прихильності через давні причини.

Наприклад, чоловік, у якого раптово і рано померла мати, біль втрати був майже нестерпним. І після років він спочатку реагує лише на тих жінок, з якими глибокі та близькі відносини малоймовірні. Наприклад, які живуть в іншій країні. Це його спосіб захиститись від болю втрати.

А якщо шаблон раптом змінюється і недосяжний предмет пристрасті раптом відповідає взаємністю, або готовий приїхати і бути поряд, вони страшенно лякаються та рвуть стосунки.

Буває й так, що людину страшно гнітить самотність і порожнеча, вона прагне тепла, але спокушає її лише омріяний «заборонений плід». У чоловіків це часто зустрічається, вони вибирають недосяжний об’єкт кохання, стають одержимими завоюванням цього об’єкта. Але зламавши перепони і домігшись свого вони обвалюються в жахливе розчарування та ще більшу порожнечу.

Безліч подібних випадків описано у літературі. На цю тему є геніальний фільм Мілоша Формана “Вальмонт”, де подібне захоплення героя доводить його до відчаю та загибелі.

Є випадки погоні за недосяжним, пов’язані з тим, що люди надто пересичені, їм нудно. Наприклад, це ті, хто роками сидить у сайтах знайомств і не може ніяк знайти свою «ідеальну принцесу», всі жінки не досить гарні.

Резюмуючи написане, можу сказати, що явище – вибір протилежних бажанню предметів пристрасті часто має неоднозначну і складну природу.

Не варто їх всі валити в одну купу. Важливо зупинити та розібратися з цим. Зрозуміти, що саме керує мною, коли я вибираю те, що вибираю.

Якщо вдається усвідомити причини, то кардинальні зміни стають справді можливими, люди стають вільнішими і спроможнішими на більш усвідомлений і зрілий вибір.

Джерело