Каже, що кохає, але одружуватися не хоче? Біжіть!
Поділитись у

Каже, що кохає, але одружуватися не хоче? Біжіть!

Скажу непопулярну сьогодні річ: якщо чоловік не робить вам пропозицію руки та серця, він вас просто не кохає.

Скажу непопулярну сьогодні річ: якщо чоловік не робить вам пропозицію руки та серця, він вас просто не кохає. І неважливо, церковний він чи світський, віруючий чи атеїст вважає офіційний шлюб чимось принципово важливим чи ні. Якщо він вас дійсно кохає, він на вас одружується. Добровільно. Навіть якщо ви його про це не просите. Він вимагатиме цього, наполягатиме і благатиме.

Програма, де мені не вдалося вставити слово

Навіщо я, власне, це пишу. Нещодавно мене покликали як експерта на одну програму. «Експерт» — це, звісно, ​​голосно сказано. Я просто посиділа в кріслі поруч з розумними людьми, кілька разів спробувала відкрити рота і щось таке, «експертне», вставити. Але народ там жвавий, в екранних баталіях навчений, новачкам слова вставити не дають. Я зрозуміла, що смикатися марно, краще просто з розумним обличчям мовчати.

Тема, насправді, була цікавою та актуальною — насильство в сім’ї. Героїні — розумні, гарні, талановиті жінки — розповіли сумні історії про життя з аб’юзерами. Когось били, когось принижували морально. Все це дуже сумно і викликає велике співчуття.

Особливо мені запам’яталися дві історії. Першу розповіла жінка, яка вдруге одружилася, маючи доньку від першого шлюбу. І народила, якщо мені не зраджує пам’ять, ще троє дітей. Згодом чоловік почав знущатися з неї, і для неї історія закінчилася в кризовому центрі.

За словами героїні, спочатку все було нормально, крім того, що чоловік не дуже добре ставився до її дочки (дівчинку навіть довелося відправити в якийсь пансіонат) та матері (своєї тещі), а також не злюбив її собаку.

Друга історія — про красиву дівчину. Вона досить довгий час, кілька років, жила цивільним шлюбом із чоловіком, який, якщо резюмувати, зробив її своїм додатком, не дозволяв працювати та якось розвиватися. Вона мала бути поруч, догоджати йому і “не відсвічувати”. Цей чоловік переконав її, що він неймовірно талановитий, а дівчина лише його тінь, і єдине, що їй потрібне в житті, — це його схвалення. Зрештою їй вдалося порвати ці хворобливі стосунки, і тут з’ясувалося, що вона яскрава, творча особистість, яка має великий професійний потенціал.

Насильник завжди винен

Напишу про те, що мені не вдалося тоді, на передачі сказати вголос (хоча дуже хотілося).

Будь-яке насильство — фізичне, психологічне чи інше — виправдовувати не можна! «Самадурепавинна» чи «самдуреньвиннен» (іноді буває, що й жінки принижують чоловіків і роблять це дуже витончено) тут не минає. Впаду в крайність. Навіть якщо жінка йде вулицею в радикальному червоному міні з декольте до пупка, з губами і грудьми, що лопаються від силікону, — це не виправдовує чоловіка, який не стримався, затяг її в кущі, побив і зґвалтував. Навіть якщо він роками не мав сеkсу. Насильство є насильством, і за нього треба карати. Це стосується і ситуацій героїнь із передачі: навіть якщо вони, живучи поряд зі своїми тиранами, робили якісь помилки, це ніяк не виправдовує їхніх чоловіків.

Насильство не можна виправдати, але його можна передбачити. Не завжди, звісно. Я знаю, наприклад, церковну сім’ю, яка щасливо прожила разом багато років, народила кілька дітей, а потім чоловіка як підмінили. Він почав бити дружину, дітей, у неї стався викидень. Все це він аргументував горезвісним «дружина злякається» і посилався на цінні вказівки якогось «благодатного батюшки». У результаті вони розійшлися, але перші років десять сімейного життя, як кажуть, ніщо не віщувало біди.

А часто віщує, і ще як. Зрозуміло і природно, що люди заплющують на це очі, не хочуть вірити, виправдовують, сподіваються. Думають, що це випадковість. Це нормально. Любов сліпа.

Але в цих двох історіях особисто для мене, незацікавленої людини збоку, чулися явні дзвіночки, якими можна розпізнати майбутнього ґвалтівника.

Він ліпитиме пельмені з вашою мамою

Якщо чоловік дійсно кохає жінку, а не себе, він любитиме (або хоча б спробує полюбити) все, що з цією жінкою пов’язане. Я в цьому впевнена. Він робитиме так, щоб їй було з ним добре та комфортно. Він прийме її разом з її боргами, купою сільських родичів, занудною напівглухою мамою, п’ятьма нестерилізованими кішками, що кричать ночами, та сімома дітьми, один з яких — інвалід. Звичайно, це діє і у зворотному напрямку, але зараз ми говоримо про чоловіків.

Перша героїня була змушена відправити доньку, бо та «не влаштовувала» нового чоловіка, і помічала, що обранець неповажає її мами та жорстокий із собакою.

Якби той чоловік будував стосунки заради неї, заради сім’ї, а не зручно прибудовував свої телеси і шукав того, хто пеститиме і плекатиме його комплекси, він би через місяць знайомства вже знав поіменно всіх принцес з мультиків, які дивиться дочка його жінки, і заплітав би разом із нею коси іграшковій Рапунцель.

Він не тільки не виявляв би неповагу до майбутньої (або фактичної) тещі — він ліпив би з нею пельмені, навіть якщо він лютий веган і його нудить від м’яса. Він обговорював би з нею її безглузді серіали (або хоча б тактовно слухав) і тримав би в’язальні нитки, коли вона набирає петлі для чергового шарфика.

Якби він і справді кохав ту жінку, він терпів би її собаку, чухав би їй за вухом, гуляв би з нею о третій ночі в мінус двадцять, бо песик щось зжер і в нього вдесяте пронос. А якби не робив усього цього, бо справді не любить чи боїться собак, чи в нього алергія, він спокійно сказав би це, а не штовхав нишком нещасного пса.

Він робив би все, щоб стати для неї рідним та близьким.

Зрозуміло, що і жінка повинна робити так, щоб життя чоловіка поряд з нею не стало нестерпним. Можна й маму з пельменями приструнити і чітко позначити, що тепер у вас є той, хто на першому місці.

Але правда в тому, що якщо чоловік кохає, він не гнобитиме і не руйнуватиме те, що вам дороге. Він це прийме і намагатиметься із цим жити. А якщо ні, як у нашої героїні, тікайте від нього на самому початку стосунків. Він — ґвалтівник. Він не кохає вас, він любить лише себе. Спочатку він відішле вашу дитину, потім вашу маму, потім отруїть собаку, потім відвадить усіх ваших друзів, а потім почне ламати вас. І як тільки знайде когось зручніше, просто піде. Або не піде, тому що, руйнуючи вас і ваше життя, він самостверджується.

Люблячому чоловікові не потрібний сеkс до шлюбу

Другій героїні її супутник за роки життя так і не зробив офіційної пропозиції. Я розумію, сьогодні, на жаль, вважається нормальним просто жити разом, пробувати, дивитися, чи підходять люди один одному. Але якщо чоловік вас справді кохає, він хотітиме хоч якихось гарантій вас не втратити. Зрозуміло, що штамп у паспорті це не гарантія насправді. Та й вінчання теж. Але хоч би ілюзія. І цю ілюзію шукає будь-який по-справжньому закоханий чоловік.

Він не «пробуватиме». Люблячий чоловік уже знайшов те, що шукав. Скажу крамольну річ — йому навіть не потрібен буде сеkс до шлюбу: «А раптом що? А раптом ми не підходимо один одному в ліжку?». Як може “не підходити в ліжку” жінка, поряд з якою перехоплює подих? Яка довірила йому себе? А якщо він думає, що ви можете йому не підійти, він кохає не вас, а ваші гарні груди і свою хіть. І він не хоче прожити поряд із вами життя.

Не забуду слова, які колись давно сказав мені один священик, розповідаючи про свою дружину: «Я навчався у третьому класі, коли побачив її і вирішив: вона буде моєю! Я навіть це місто полюбив, бо тут мешкає ВОНА. Ми виросли, я продовжував мріяти про неї. Але ніколи я не думав про те, щоб спробувати про всяк випадок. Який сеkс до весілля, якщо для мене просто посидіти поряд із нею було великим щастям!».

Вкотре повторю: це працює і у зворотному напрямку.

Супутникові тієї другої героїні не подобалося, що вона працює, розвивається, оточена на роботі молодими людьми. Вона була змушена звідти піти. Але якщо чоловік справді кохає жінку, а не свої почуття до неї, він їй вірить беззастережно. Йому й на думку не спаде, що вона може йому зрадити. Ревнощі принизливі та непродуктивні. Ні до чого доброго вони ще нікого не привели. Звичайно, цією беззастережною вірою чоловіка у вашу вірність не можна зловживати.

Він переконав, що вона ніхто. Та тому що він сам — ніхто, нуль, пусте місце. Він боїться, що розумна, прекрасна жінка зрозуміє це. Тільки сильний, талановитий, справжній, впевнений у собі та у своїй половині чоловік зможе жити поряд із талановитою, успішною жінкою.

Чоловікам треба прийняти, що жінки зараз інші. Вони незалежні, гарні. Вони і господині, і матері, але часто й професіонали. Єдиний спосіб побудувати сім’ю з такою жінкою – це кохати її, поважати та бути сильним. Якщо чоловік не підтримує вас у вашому розвитку, намагається принизити та знецінити, він – закомплексований слабак. Тікайте від нього. Закомплексовані слабаки жорстокі. І нікого не люблять, окрім себе. Навіть якщо ви не працюєте, а присвятили себе сім’ї, що теж чудово, люблячий чоловік цінуватиме і поважатиме вас за це. Але не принижуватиме.

Де є приниження, немає християнства

Те, про що я написала, це, звичайно ж, моя особиста думка. Я не претендую на професійне знання чоловічої психології. Але мені все ж таки здається, що там, де є хоча б натяк на насильство, на неповагу, на приниження, немає кохання, немає турботи і немає християнства.

Це також важливо. Якщо чоловік виправдовує насильство якимись постулатами віри («жінка нехай боїться», «жінка нехай мовчить» тощо), — віри в ньому просто немає. Є лише любов до себе.

У посланнях апостола Павла сказано: «Чоловіки, любіть своїх жінок, як і Христос полюбив Церкву і віддав Себе за неї». Бог помер за людей. І чоловікам так наказав ставитися до дружин. А не ламати їх.

Пам’ятаєте, як Адам оспівував Єву до гріхопадіння? «Це нині кістка від моїх кісток і тіло від мого тіла». То була поезія. І це те ставлення, яке задумав Господь. А що він сказав після гріхопадіння? «Жінка, яку Ти дав мені, вона дала мені від дерева, і я їв…». Тобто, іншими словами, «у всьому винні баби» — ось що він сказав, коли став грішним. Хіба не так? Але Христос саме за цим і прийшов до нас — щоб зцілити занепалу природу Адама. Тобто «винні баби» — стан гріхопадіння, а «любіть своїх дружин, як і Христос полюбив Церкву і віддав Себе за неї» — Новий Заповіт. Ось тому в любові та повазі як до жінки, так і до чоловіка і є суть християнства, і через Христа ми можемо повертатися до стану Адама та Єви з Богом у раю.

Автор – Олена Кучеренко

Джерело