Чому чоловік може йти багато разів, а жінка йде лише один раз
Поділитись у

Чому чоловік може йти багато разів, а жінка йде лише один раз

Так буває часто: чоловік може йти зі стосунків і повертатися, знову і знову, а жінка йде лише один раз і назавжди.

Я як чоловік це знаю. Коли мені було трохи більше за 30, протягом моїх 5 років стосунків я йшов щоразу, коли відчував сильний тиск на мене, коли не міг вирішити проблеми у стосунках, які створювала моя тодішня дівчина. Іноді кілька днів, іноді кілька тижнів, або навіть місяців. Напевно, я йшов і повертався разів 20, а може, й тисячу.

Іноді я йшов лише на кілька годин, просто розвіятися емоційно, втомившись від сварок – просто хотілося забути.

А вона ніколи не йшла.

Так, вона злилася і часто. Але ніколи не йшла.

Більше того, вона прямо мені казала, що їй не подобається, часто навіть вимагала, скандалила, маніпулювала.

Це був дивний та болісний танець, який ми танцювали, образно кажучи.

Чим більше вона вимагала, щоб я брав участь у стосунках, у прояві почуттів до неї, тим більше мені хотілося піти, хоча в принципі я не хотів розлучатися. Але коли виникали проблеми, коли оголювалися неприємні емоції, вона відчувала, що я нічого не можу вдіяти, від чого злилася ще більше, а я ще більше хотів піти.

Це було порочне коло, ніхто з нас не знав, у чому річ і як це припинити.


Сьогодні я розумію, чому вона так сильно намагалася мене втримати, чому я так сильно хотів втекти, чому я завжди повертався, і чому вона завжди приймала мене.

Це було моє чоловіче бажання свободи та її жіночий потяг до прихильності.

Звичайно, насправді є ще багато факторів: наші дитячі травми, сприйняття кохання та стосунків, але я зараз говорю в цілому.

Щоразу, коли я йшов, я несвідомо йшов, щоб дозволити собі відчути свободу. Але потім мене назад тягнуло до неї, бо крім волі я хотів ще кохання, я думав, що таки зможу все налагодити, що за той час, поки мене не було, у мене в голові щось прояснилося.

Але за кілька днів усе повторювалося.

Для неї це виглядало інакше.

Щоразу, коли я йшов, це був удар сокирою по корінням наших стосунків. Але вони були міцними, тому вистачало, щоб вона приймала мене потім назад. Але рано чи пізно дерево, яке б’ють сокирою, впаде.

І коли вкотре я втік і не відповів на її дзвінок, вона не передзвонила знову, хоча раніше могла дзвонити сотню разів, доки я не відповідав.

З неї було досить. Дерево наших стосунків звалилося.

Менш ніж через місяць я дізнався, що вона з новим чоловіком — з тим, за кого згодом вийшла заміж.

Мої страждання лише починалися. За тими відносинами я страждатиму ще довго.


На перший погляд здається, що «свобода» та «прив’язаність» суперечать одне одному. І так буває в токсичних, співзалежних стосунках, які були у нас: коли один партнер хоче більше свободи, а інший – більше прихильності.

Один кричить: “Не кидай мене!”, а інший протестує: “Не контролюй мене!”.

Так руйнуються навіть найкращі стосунки.

Зараз я знову вже 5 років у стосунках.

І в нас теж були моменти, коли бажання свободи зіштовхувалося з задушливою прихильністю. Але завдяки внутрішній роботі та аналізу особистого досвіду ми навчилися цінувати особисті потреби кожного та наші відмінності.

Ми знайшли ідеальну формулу:

Чим більше я допомагаю їй відчувати нашу прихильність, тим швидше вона може розслабитися і довіряти мені, що допомагає нам обом відчувати більше свободи.

Чим більше вона допомагає мені почуватися вільним, тим більше це надихає мене виявляти до неї почуття, через що наша прихильність посилюється.

Іноді ми міняємося: іноді мені потрібно відчувати прихильність, а їй свободу. Але суть одна — у результаті ми обоє відчуваємо і свободу, і прихильність.

Тому що справжню свободу можна знайти лише у глибокій прихильності.

Автор: Брайан Рівз