Той, хто прямо говорить про свої почуття по відношенню до іншого
Поділитись у

Той, хто прямо говорить про свої почуття по відношенню до іншого

Це моя ніжність, це моє кохання, мій інтерес, моя прихильність – і так, мені боляче, що ти їх не поділяєш, але це мої почуття, і мені цінно, що моя Душа може народжувати їх.

З сумом відзначили сьогодні, що у внутрішній ієрархії багатьох людей той, хто прямо говорить про свої почуття по відношенню до іншого (про прихильність, ніжність, кохання, про те, що сумує) автоматично стає нижче того, хто не відчуває «у відповідь» схожих почуттів. Скажеш «я скучив», а у відповідь мовчання — і тоді той, хто поділився, може відчути себе приниженим, а той, хто мовчить — вище ієрархії, бо не потребує, а отже, нібито ніяк не залежить від іншого. А незалежність — це, мовляв, ознака сили, гідності та впевненості. І з такою ієрархією багато людей до упору приховують свою потребу в іншому — щоб не стикатися не лише з відкиданням, а й зі приниженням, падінням на кілька сходинок із сліпучою, нехай і холодною, вершиною переваги.

Буває дуже важко не знецінити свої почуття та не принизити себе лише тому, що почуття не поділили. Але вихід із цієї «емоційної ієрархії» саме в цьому – не знецінювати. Це моя ніжність, це моє кохання, мій інтерес, моя прихильність – і так, мені боляче, що ти їх не поділяєш, але це мої почуття, і мені цінно, що моя Душа може народжувати їх. Моя відкинута ніжність до людини не знайде виходу і помре, але залишиться ніжністю, а я — людиною, здатною на це переживання.

Ілля Латипов

Джерело