Носити нічого і місця немає: як жінки проводять ревізію гардеробу
Поділитись у

Носити нічого і місця немає: як жінки проводять ревізію гардеробу

Ой, як це все знайомо!

Робила ревізію шафи. Нічого нового: як і раніше, носити нічого і місця немає. Поділила те, що не ношу на три купки: якщо схудну, якщо погладшаю, якщо збожеволію. Усі ситуації дуже реальні.

Виявила безліч одягу «так чисто сміття винести, до смітника і назад». Саме цей одяг носиться завжди і скрізь від магазину до посольства.

Знайшла 25 штук прикольних футболок з категорії «ну не викидати ж через таку маленьку плямку/дірочку/розтягнутий виріз». Склала стопочкою. Туди ж м’яку стару піжамку. Полиняла? Зате зручна та легка.

Праворуч висить добротний одяг на вихід: піджаки, спідниці, шовк та кашемір. Виглядаю у ньому серйозною жінкою, матір’ю сімейства. Любо-дорого подивитись. Не ношу ніколи. Поряд з цим усім затесалося порване худі з «Океан Ельзи». А раптом я раптово стану на 20 років молодшою?

Ось червоний піджак із люрексом. Відмінна річ, щоб ходити до школи на збори. Приходиш у ньому вся така загадкова, як Леді Гага та Остін Пауер в одній особі та вчителі відразу розуміють, що не варто очікувати від моїх дітей занадто багато. А ось у цьому чарівному рожевому горошку поховайте мене, якщо що… Це дуже розрядить атмосферу на цвинтарі. Так поржати рідко коли вдається.

Це полиця для речей, які треба лише злегка вкоротити/розпустити/ушити/перешити і я одразу ж почну їх носити! Деяким екземплярам років 7-8 і це не межа. А просто над нею інша полиця: «Ну так, це вже не носять. Але мода циклічна і колись знову повернеться, а в мене вже є кльош / козаки / комір жабо / лапті ».

Окремий куточок для речей, цінних як пам’ять. Я в цьому була на першому побаченні з чоловіком/захищала диплом/потрапила до міліції/бачила Кіркорова. І взагалі – не старі, а вінтаж. Ще років 15 і коштуватиме великих грошей, ось побачите.

“Не знаю, де були мої очі, коли я купувала цю фігню. Не підходить ні до чого у гардеробі. Але дорогий бренд. Як можна викинути?”. Туди ж віднесемо сеkсі-сукню для званого вечора. Одягалася один раз, у голу спину дуло, на поділ наступали, на декольте витріщалися офіціанти. Більше ніколи не вдягну. Але хай висить.

Ознайомтеся, це мої 50 пар джинсів. Ні, всі вони сині по-різному. Так, ношу з них лише дві штуки. Але друзів не зраджують. Дехто зі мною був ще до заміжжя.

Познайомтеся, ось мій біль у прямому розумінні цього слова: полиця з взуттям, в якому я можу тільки сидіти. Зате дуже красиво і елегантно сидіти. А носитиму я знову ці 10 пар кедиків. Що означає взуття бомжів і їм час на смітник? Руки забрали, вони так виглядали ще при покупці!

І обов’язково, обов’язково щороку знаходиться хоча б одна річ під кодовою назвою «Господи, що це?».

Автор: Жанна Шульц