Поруч з тобою було добре, але мені час іти
Поділитись у

Поруч з тобою було добре, але мені час іти

Я так хотіла стати твоїм домом, але ти бачив у мені лише тимчасовий притулок. Для тебе я була немов мотель на узбіччі, зупинка, де завжди тепло і комфортно…

Поряд з тобою було добре, але мені час іти. Як би мені не хотілося, ти не міг стати моїм назавжди. Ти занадто довго жив у моєму серці, але настав час відкрити себе чомусь кращому.

Я так хотіла стати твоїм домом, але ти бачив у мені лише тимчасовий притулок. Для тебе я була ніби мотель на узбіччі, зупинка, де завжди тепло і комфортно, місце, де ти можеш відпочити і отримати любов, якої бракує.

Я любила і дбала про тебе доти, доки не перестала впізнавати власне відображення в дзеркалі.

Сама того не усвідомлюючи, повільно втрачала себе, повністю розчиняючись у тобі, хоча ти був лише гостем у моєму житті, готовим покинути цю гавань будь-якої хвилини.

Я закохалася в красу твоїх бурхливих припливів, але згодом почала тонути у цих хвилях. Якби ти любив мене по-справжньому, то не дозволив би замерзати у твоїх арктичних водах. Ти б ніколи не відпустив мою руку, коли я потопала в тобі. Якби ти обернувся і подивився на всі ті руйнування, причиною яких став.

Ти залишив мене задихатися від кохання, якого, як мені здавалося, я завжди хотіла.

Поступово вчуся любити себе, намагаючись оговтатися від розбитих вщент надій. Реальність достукалася до мого розуму і показала, що настав час перестати бажати і молитися, щоб ти подарував мені цілий світ.

Як би відчайдушно не хотіла втримати тебе, я ніколи б не досягла по-справжньому взаємних почуттів. Кохання — це не загадка, яка потребує вирішення. Воно або є, або його немає.

Джерело