Як дізнатися, що він хлопчик, а не чоловік
Поділитись у

Як дізнатися, що він хлопчик, а не чоловік

Тому що вам потрібний чоловік, а не хлопчик.

Ви шукаєте партнера. Того, з ким можна разом рости і ставати кращим. Того, кого можна з гордістю називати “мій чоловік”.

Але це повторюється вже вкотре … Це не перше ваше родео, в ході якого раптом виявляється, що все йде не так і не туди, а правила гри кожен розуміє, як хоче.

Або правду кажуть, що класних хлопців «розбирають» одразу ж, і після певного віку всі «хороші» — вже зайняті.

Отже, ви дивитеся на молодших хлопців. З таким, знаєте, трохи дитячим обличчям і розгубленими очима, які не уявляють навіть приблизно, як будувати стосунки з дівчиною. Ви для них щось середнє між однокурсником і жителем сусідньої планети.

Вони все ще живуть зі своїми батьками, що в наші дні частково зрозуміло з огляду на труднощі з роботою тощо. Примітно, що на оренду квартири у них не вистачає коштів, а ось на дорогі відеоігри та сучасні гаджети чомусь знаходяться. Думка про те, що можна заощаджувати та з’їхати з батьківського будинку, таким хлопцям навіть на думку не спадає: «І так добре!».

Тоді ви вирішуєте звернути свій погляд на старших. Їм трохи за 40, вони чарівні й елегантні, сиве волосся лише підкреслює мудрість прожитих років. До речі, плюс до всього — вони ще й у чудовій фізичній формі, тому що регулярно займаються у тренажерному залі, їхньому улюбленому мисливському угідді.

Але виявляється, що практично кожен має колишню дружину, яку називають божевільною, що поламала їм життя. Є й діти, яких вони беруть на вихідні, якщо немає інших планів. Неодноразово була свідком, як такі чоловіки в останній момент скасовували «батьківський вихідний», оскільки чекало чергове побачення чи посиденьки з друзями.

“Ні, спасибі”, — думаєте ви, протрезвівши від їхньої п’янкої чарівності.

І тоді приймаєте рішення сфокусуватися на чоловіках від 30 до 35. Ви відчуваєте, що саме в цьому віковому зрізі, свого роду — золотій середині, точно знайдете чоловіка своєї мрії. А як же інакше? Тільки уявіть: досить зрілий, чудово складений і з голлівудською усмішкою. «При квартирі» та з гарною зарплатою… Мрія, а не чоловік!

Ну, так здається. Тому що дуже хочеться вірити. Вірити та сподіватися, що буде саме так.

І я вірила. Сподівалася. Рівно до того моменту, доки не виявила 30 із чимось речей, які явно не відповідали намальованому образу.

Виявилося, що він…

Щиро впевнений, що успіх у житті вимірюється виключно грошима.

Чим більше грошей – тим ти успішніший.

Джо було за тридцять, і він справляв враження серйозної і зрілої людини. Спочатку.

У нього була чудова високооплачувана робота. Він годинами розповідав мені, як захоплений високою кухнею (Джо працював шеф-кухарем), про численні поїздки за кордон, про грандіозні плани щодо розширення бізнесу.

Але коли ми зблизилися, я зрозуміла, що для нього існує лише одна міра успіху — це гроші. Коли він говорив про поїздки за кордон, то акцентував увагу не на досвіді знайомства з іншою культурою та новими людьми, а на тому, наскільки шикарними були готель та ресторани, де він обідав. Так, Джо було за тридцять, і, здавалося, він був зрілим і серйозним, але…

Коли заходила розмова про бізнес, то через кожні дві пропозиції він підкреслював, скільки коштує його проект. Він постійно розповідав, яку машину збирається купити в найближчому майбутньому, і наскільки «крутіше» вона буде за попередню, про свої улюблені та статусні бренди одягу. Це був нескінченний монолог про гроші і все, що можна купити.

Чесно, я була шокована.

І чоловіки ще кажуть, що це жінки одержимі грошима та шмотками. Ха-ха.

Я ледве стримувалась, щоб не розсміятися, закочуючи очі, коли чула всі ці речі.

І при цьому він стверджував, що його колишня — божевільна!

Джо, як і я, також пережив серйозний розрив. Я ще подумала, що цей факт допоможе нам зблизитись, краще зрозуміти один одного. Хлопчик мій, як я помилялася …

По-перше, його зовсім не цікавили мої погляди на світ, людей чи стосунки. І тим паче — мій досвід. Все, що він хотів, – це вивалити мені на голову багатогодинні розповіді про свої проблеми. Справді, що може бути ще важливішим? У його системі координат.

Його колишня? О, він ненавидів її всіма фібрами своєї душі. Тому що вона була хвора на всю голову. Як він твердив. На доказ своїх слів він розповів про кілька конфліктів з нею, що мене просто шокувало: «Я не уявляла, що люди можуть сваритися і ставати в позу через такі дрібниці!». Мало того — ще й смертельно ображатись один на одного і розбігатися з прокльонами.

Він робив пафосне і скривджене обличчя, стверджуючи, що у розриві з колишньою немає жодної краплини його провини. Просто вона була дуже розпещеною, незрілою, і, крім того, дуже невдячною особою, яка так і не оцінила все, що він для неї зробив.

Хоча гнів — це нормальна реакція після розриву, але якщо ви ніяк не можете позбутися від нього — про нові відносини не може бути й мови. Мій хлопець на кожному побаченні знову і знову розповідав про «підступну» колишню. Я слухала його і дивувалася: «Про яку зрілість може йтися? Переді мною — звичайнісінький маленький хлопчик, а не чоловік».

Впевнена, що ці слова були буквально написані в моїх очах та розгубленій посмішці. Але він нічого не помічав і продовжував «віщати», як його поранила та образила його колишня.

Коли Джо під час романтичної вечері вкотре торкнувся моєї руки, щоб передати весь трагізм всього, що йому довелося перенести, я мусила відкинутися на спинку стільця.

Якою бешкетницею б я не була, все ж таки не хотілося образити його іронічним зауваженням або «всерозуміючою» посмішкою. Але мені дуже хотілося встати і бігти від нього з усіх ніг. Від усього цього дитячого ниття, скарг та сумних промов. Натомість я просто залишилася буквально втиснутою в спинку стільця.

Як добре, що я через свою делікатність і вихованість промовчала, коли він запитав: «Може тобі незручно?».

Ні, мені зручно! Мені просто неймовірно «зручно» сидіти в стілеці і слухати весь цей потік свідомості дорослої, на перший погляд, людини. Та я просто «щаслива», як ніколи!

Так що я лише розгублено посміхнулася: «Та все нормально, не хвилюйся». О, як чоловіки помиляються, коли приймають подібні слова на віру. Адже насправді дівчата в такі хвилини хочуть кричати: «Так, мені незручно! Мені некомфортно, погано та незатишно з тобою!». Втім, дівчата також винні, що мовчать. Але ми просто не хочемо виглядати грубими, неввічливими або стервами, тому вкотре посміхаємося і вимовляємо: “О, ні, все нормально, продовжуй …”.

Саме так я й зробила того вечора.

І це була велика помилка. Моя і тільки моя.

Тому що Джо реально повірив, що все гаразд. Все просто ненормально нормально! І тоді він вирішив, що настав час мене обійняти. У відповідь я лише фальшиво засміялася: “Ну звичайно, а чому б і ні?”. Але мої очі кричали: “Ні, о Господи!”, а спина ще більше втискалася в стілець.

У цьому місці я хочу зупинитися і дещо пояснити.

Справа в тому, що емоційно зрілі чоловіки вміють читати мову тіла. Вони стежать за цим. Вони уважні та не зациклені виключно на собі коханому.

Джо ж, звичайно, нічого не помітив. Мало того, він був упевнений, що відносини розвиваються, як слід і навіть ще краще. Тільки от я не п’ю — єдине, що його насторожувало.

Весь вечір він наполягав, щоб я випила келих. Ну хоч найменший.

«Випий бодай трохи пива, ну, будь ласка», — нескінченно повторював він мені.

Не зрозумійте мене неправильно. Я зовсім не перебуваю в суспільстві непитущих, звичайно ж, що можу випити, як і всі люди. Але я була за кермом, тому алкоголь навіть не розглядався. Сісти за кермо в стані навіть легкого, але алкогольного сп’яніння, — це точно не про мене.

Джо ж ніяк не вгавав, і це більше було схоже на таке: «Давай вип’ємо, наче хороші приятелі». На мій погляд, це було доречно десь у пабі, і справді з його приятелями, але точно — не під час романтичного побачення з дівчиною.

Наприкінці вечора він купив жуйку. Наче я нічого не помічаю. Наче я не розумію, що це означає.

І справді, коли ми прощалися, Джо спробував підійти ближче, ніж зазвичай. Якби він протягом усього вечора стежив за мовою мого тіла, то зрозумів би, як я не в захваті від цієї ідеї.

Весь наступний день він закидав мене повідомленнями. В одному з них написав, що дійшов висновку, що йому все ж таки необхідно поговорити зі своєю колишньою. Щоб розставити всі крапки та сказати, все, що він думає. Я написала, що сподіваюся, що все буде добре, але він так і не відповів. Гадаю, розраховував, що я приревную і відразу ж стану «зговірливішою». Цього не сталося, і наші стосунки так само раптово закінчилися, як і почалися.

Хто знає, можливо, за той вечір я пройшла шлях від просто приятеля до почесного члена клубу “тих сук, які його не цінують”. Упевнена, що незважаючи на те, що Джо — явно емоційно незрілий, він все ж таки твердо впевнений, що є справжньою знахідкою для будь-якої дівчини.

Що ж, він може вважати себе чи не принцом Чарльзом. Все, що я знаю, це те, що не хочу зустрічатися з ним, і ви теж не захотіли б. Прощавай, вічний хлопчик Джо. Удачі тобі. Можливо, колись ти подорослішаєш?

Автор: Тесія Блейк