Не кожна розлука – це втрата
Поділитись у

Не кожна розлука – це втрата

Не кожен, кого ви втрачаєте, – це втрата. І не кожного, кого ви знаходите, варто утримувати.

Він мав стати Єдиним. Тим, хто стане на одне коліно, хто закричить від радості, побачивши ті дві рожеві смужки, хто допоможе мені дмухнути на свічки на мій 80-й день народження.

Він мав стати Єдиним, доки я його не втратила.

Спочатку було боляче. Дуже боляче. У мене було занадто багато безсонних ночей, коли я лежала посеред ліжка в зім’ятому простирадлі й промоклій від сліз подушці. Я відчувала, що це ніколи не припиниться, я сумнівалася, що дарма пішла від нього, я докоряла собі, що погано старалася.

Але потім, одного прекрасного дня я зрозуміла, що буду в порядку. І не просто в порядку, а краще, ніж я була раніше. Я буду вільною. Нарешті житиму життям, яким хочу.

Все тому, що одного разу я зрозуміла, що не кожен, кого ви втрачаєте, – це втрата. І не кожного, кого ви знаходите, варто утримувати.

Люди приходять у наше життя з якоїсь причини, з якоюсь метою. Вони дають нам уроки, приносять щастя чи смуток, відкривають нам на щось очі, допомагають пізнати себе і чого ми хочемо.

Іноді люди й ідуть із нашого життя з якоїсь причини та з якоюсь метою. Вони йдуть, тому що вони вже завершили свою місію в нашому житті, тому що вже навчили нас тому, що мали, і тепер нам час іти далі. Ті люди, які приходять і йдуть, і не повинні залишатися.

Коли вони йдуть, це болить. Ви відчуваєте себе спустошеними, ніби вони пішли від вас, залишивши без парасольки під зливою, наче грюкнули дверима перед вашим обличчям. Вам здається, що вони забрали з собою ваше серце, ви відчуваєте себе зрадженими, безнадійними та зруйнованими.

Ці почуття нормальні спочатку. Але через кілька тижнів або місяців вам час зробити крок назад. Ви повинні усвідомити, що втративши таких людей, які вас ображали, які були необережними з вашим серцем, ви тільки виграли. Ви виграли свою свободу, радість, мир та спокій у душі.

Тому перестаньте вести себе так, ніби ви втрачаєте щось цінне, перестаньте давати їй/йому таку силу. Зберіться, складіть своє серце по шматочках і кажіть собі щодня, що це не втрата, а перемога.

Так, ви могли багато втратити з їх відходом. Ви могли втратити спогади, спільні мрії про майбутнє, ранкові обійми. Ви могли втратити милі смс на ніч, статус відносин на Фейсбуці, спокій від усвідомлення, що ви не самі.

Я теж усе це втратила, коли його втратила. Я розумію, як це, коли ти лежиш ночами одна і тобі так самотньо, що важко дихати. Втрачати завжди боляче, я це знаю.

Але ось що. Я втратила й дещо інше.

Я втратила смс та телефонні дзвінки, які він ігнорував, холоднокровну маніпуляцію, почуття, що мені чогось не вистачає. Я втратила болючі закиди, звинувачення, що я сама завжди винна, його байдуже ставлення, коли я плакала.

Я втратила людину, яка емоційно ображала мене.

І хоча це тяжко, це не втрата. Він прийшов у моє життя і дав мені урок. І за це я вдячна. Я вдячна за той недовгий час, коли ми були щасливі, і що він показав мені, наскільки я можу бути сильною.

Але втратити його – це добре. Це навіть краще, ніж добре. Тому що втративши його, я знайшла себе. Я знов знайшла свої мрії.

Якщо у вас такі ж почуття, якщо ви нарешті відпустили щось настільки марне і руйнуюче вас, і звинувачуєте себе в чомусь – не варто. Вони більше не варті вашої енергії і ваших сліз. Вони більше нічого для вас не варті.

Можливо, ви втратили їх, але ви виграли набагато більше. Ви виграли, повернули собі своє життя.

Джерело