Якщо ти щось боїшся втратити, то ти це вже втратив
Поділитись у

Якщо ти щось боїшся втратити, то ти це вже втратив

3 основні причини, що перешкоджають щастю.

Є багато причин, що перешкоджають щастю, але три з них є основними:

  • страх;
  • заздрість;
  • почуття провини.

І всі вони у самій людині.

Страх робить людину духовним мерцем. Ще давньоримський філософ Сенека казав, що речами можна спокійно володіти, якщо не боїшся будь-якої миті їх втратити. Від себе можу додати, якщо ти щось боїшся втратити, то ти це вже втратив. Я боюся втратити кришталеву вазу, ховаю її в шафу, не користуюся нею і цим втрачаю її.

Той, хто боїться втратити життя, той уже мертвий.

У деяких моїх пацієнтів нав’язливий страх смерті. Я заспокоюю їх приблизно так: «Не бійтеся померти. Як особистість ви вже мертві. Давайте воскресатимемо». Розумним допомагає одразу. Вони відразу починають правильно користуватися життям і починають йти в гору. А коли йдеш у гору, ніколи думати про смерть. Думаєш, як піднятися на вершину.

До речі, коли йдеш у гору, досягаєш своєї мети, менше думаєш, як ти виглядаєш.

Заздрість вбиває людину, тому що вона перестає жити своїм життям, тобто втрачає саму себе, і починає жити життям того, кому заздрить.

Не заздрять ті, хто займається своїм особистісним зростанням і більше стежить за своїми справами, ніж за справами інших. За такого підходу обов’язково будуть успіхи та будуть підстави для радості. Адже якщо ви будете чимось займатися систематично і методично, не може бути такого, щоб з часом ви не стали робити цю справу краще!

Але заздрість можна й використати: дізнатися, яку здатність ми не розвинули. Заздрість може правильно організувати вашу діяльність. Просто потрібно досягти того, що має людина, якій ви заздрите. Невдачі не буде. Якщо ви заздрите, то, отже, у вас є здібності, які зможуть привести до бажаного. Я не заздрю ​​співакам. У мене немає слуху та голосу, і немає бажання стати співаком. А ось математикам я заздрив. Але заздрість одразу ж пройшла, коли я освоїв найвищу математику.

Почуття провини виникає у тих, хто вважає себе Богом або живе за чужими правилами. Бог все знає, він усе може передбачити. Тому необхідно позбутися несвідомої думки, що ти — Бог, і жити за правилами, які сам виробив на основі власного досвіду.

У здорової людини при невдачах виникає лише почуття досади. Тоді починаєш думати, шукати свої помилки та вдосконалювати правила, за якими живеш.

Якщо моя книга вам не сподобається, ви мене критикуватимете, будете робити зауваження — мені буде прикро, але почуття провини я відчувати не буду — адже я не Бог! Просто ще раз перероблю цю книгу.

М. Литвак – “Принцип сперматозоїда”

Страх, заздрість та почуття провини – це почуття, які заважають насолоджуватися життям. Бути тут і зараз, перебувати в ситуації, а не в думках і фантазіях, які забирають життя. І виходить, що людина замість того, щоб жити, насолоджуватися життям, втрачає дорогоцінний час на страх, на заздрість та почуття провини.

Як говорить М. Литвак, здорова людина не відчуває вину, вона відчуває досаду.

Тобто, коли в нас щось не виходить, ми злимось, відчуваємо досаду і починаємо шукати шляхи, щоб зробити так, наприклад, щоб вийшло або щоб відчути радість.

Іноді людина сама себе обмежує від щастя, відсуває його, відгороджується, робить все можливе, аби залишитися нещасною.

Це дуже поширено, недарма ж є приказки: “Хто зараз багато сміється, потім багато плакатиме”. Начебто щастя досягається лише тоді, коли перед цим постраждати.

Або те, що дуже радіти не можна, інакше потім обов’язково буде покарання.

Ці та інші установки, які дають батьки та ближнє оточення дитини, потім сильно позначаються на її подальшому дорослому житті, роблячи його менш барвистим і більш стриманим та урізаним.

Джерело