7 подвигів, на які доросла жінка не піде заради чоловіка
Поділитись у

7 подвигів, на які доросла жінка не піде заради чоловіка

Сімейне життя – це не про подвиг. Воно про те, щоб створити найкращі умови для реалізації кожного члена сім’ї. І створити їх разом, а не за рахунок іншого…

Зрілі стосунки – це не про подвиг. Це про те, щоб усім було добре, а не комусь одному за рахунок іншого…

Вважають, що на подвиги заради кохання частіше йде чоловік. Він нібито завойовує серце красуні, вбиває якогось дракона і перепливає рови, наповнені крокодилами. Однак якщо придивитися уважніше, то виявиться, що і від жінок іноді потрібні подвиги в ім’я чоловіка. Правда, я дуже сумніваюся, що доросла, мудра жінка стане їх робити.

1. Худнути, товстіти або радикально змінювати свою зовнішність

Часто обговорюючи зовнішність жінок, люди намагаються бути лояльними. Але лояльність ця звучить моторошно: «головне, щоб чоловікові подобалося».

Здається, що це логічно — якщо є людина, яка приймає жінку такою, якою вона є, навіщо щось міняти? А якщо для повного сімейного щастя не вистачає скинути зайві кілограми, чому б і ні?
Однак мені доводилося бачити чоловіків, які мали зовсім екзотичні претензії. Завжди важити не більше 40 кг, наприклад (інакше чоловікові вже не подобається), або навпаки, не худнути, незважаючи на загрозу здоров’ю… І я не проти поступок у дрібницях, але чоловіка, заради якого доводиться ламати себе щодня, я б послала лісом.

2. Показувати демо-версію до шлюбу

Хоч ми і відштовхуємося від того, що на початку знайомства і чоловіки, і жінки намагаються виглядати краще, ніж вони є насправді, деякі дами заходять у цьому мистецтві зовсім далеко. Вони показують ідеальне життя з якоюсь іншою, ідеальною жінкою. А потім дивуються, що чоловік і у шлюбі вимагає таких самих феєрверків. Тож я за те, щоб на кожному етапі стосунків, від знайомства до платинового весілля бути самими собою.

3. Відмовлятися від народження дитини, тому що чоловік не готовий. Або народжувати тому, що йому захотілося діток

Багато разів стикалася з гіркою образою та почуттям провини жінки, яка перервала вагітність тому, що чоловік раптово виявився проти. Або навпаки тої, що стикається з репродуктивним тиском: народжуй, народжуй, народжуй. Я виходжу з позиції, що рішення про народження дитини приймає жінка. І ніхто не підкаже їй краще, ніж її власна голова на плечах та власне серце. Тим більше, що чоловіки іноді відмовляються від своїх слів, а от дитину після народження не анулюєш — це на все життя.

4. Жертвувати улюбленою роботою та особистими інтересами заради комфорту чоловіка

Здавалося б, за конституцією, у нас давно панує рівноправність у всіх сферах. Але це на папері, а в житті радше робітничими інтересами пожертвує дружина, ніж чоловік. Чоловіки рідко будують тривалі стосунки з жінками-вахтовиками, жінками-керівниками, які постійно зникають на роботі, і т. д. А от дружини часто відмовляються від перспектив заради благополуччя чоловіків.

Іноді це виправдано, але найчастіше найкращим рішенням буде компроміс — ситуація, в якій враховані інтереси подружжя, зокрема й професійні. Інакше може виявитися, що той, хто розвивався, забере із собою все. А той, хто підлаштовувався — лише навичка терпіння.

5. Повністю відмовлятися від будь-якого спілкування за межами сім’ї

Знову ж таки, обмеження кола спілкування після набуття стосунків більшою мірою стосується жінки. Чоловіки рідко переїжджають до коханої жінки в новий район, рідко сидять у декреті (та що там майже не сидять), і набагато частіше висловлюються в дусі «світ жінки – це будинок». Для мене особисто світ жінки – це світ, і аж ніяк інакше.

6. Здаватися слабшою, ніж є насправді

«Будь ласка, будь слабшою» — ще одна негласна вимога деяких джентльменів. Прямо вона не озвучується — хіба що у гарній формі, у віршах. А от побічно… Досить великий відсоток чоловіків заявляє, що не бачить стосунків із жінкою, яка заробляє більше чи на рівних. Тому деякі змушені тримати робочі досягнення, розмір зарплати та інші успіхи потай — щоб не поранити тендітне чоловіче его. Проте, я вважаю, що без цього подвигу варто обійтися.

7. Терпіти те, що принижує гідність

Ну, а наріжним каменем сучасної сім’ї я вважаю пошану один до одного. Не старорежимну мінімалістичну формулу «щоб не пив, не бив». Не фінансове благополуччя. І навіть не кохання (хоча без нього, звичайно, теж погано). А саме повага як до особи та людини. І якщо її немає, то немає жодної причини терпіти образи або завуальовані приниження: підколки, критику тощо. Раніше таке терпіння вважалося подвигом заради сім’ї, заради дітей. Сьогодні – патологією, яка потребує корекції.

Словом, для мене сімейне життя не про подвиг. Вона про те, щоб створити найкращі умови для реалізації кожного члена сім’ї. І створити їх разом, а не за рахунок іншого.

Джерело