Ви все ще страждаєте через свої «недоліки»? А що, якщо взяти та перетворити всі мінуси на плюси?
Стандарту краси не існує…
Мона Ліза не має брів, а моделі деяких художників — талії. У Венери Боттічеллі занадто похилі плечі, а у красунь Рубенса величезні попи. У Фріди Кало взагалі моноброва і вуса. І це зірки світового живопису.
Продовжимо?
Поль Гоген був у захваті від кремезних таїтянок, ідеал Мікеланджело — жінка-бодібілдер, а Дега не міг уявити нікого прекраснішого за балерину.
Про особисті пристрасті художників можна говорити довго, але висновки напрошується два.
1 – стандарту краси не існує.
2 – навіть витвори мистецтва недосконалі. ⠀
Повернемося до портрета Мони Лізи. На витягнутому прямокутному обличчі ніс здається надто довгим, а рот маленьким. Очі виглядають трохи припухлими, і на них зовсім не видно вій, брови також відсутні.
Хвилинку красою цієї жінки захоплюються мільйони людей по всьому світу — як їй це вдалося? ⠀
У Джоконди приголомшлива енергетика. На її губах грає легка посмішка — здається, вона лукаво посміюється з вас, залишаючись при цьому абсолютно незворушною. Її впевненість у собі притягує, а бешкетні іскорки в очах підстьобують уяву.
А тепер уявіть, як виглядала б Мона Ліза, якби весь час думала про свій «неправильний» ніс. ⠀
Ви все ще страждаєте через свої «недоліки»? А що, якщо взяти та перетворити всі мінуси на плюси?
Просто тому, що ви так вирішили. Почати дивитися на себе з любов’ю, а на цей світ — із впевненістю та легким глузуванням.
Адже кожна жінка — шедевр, створений Богом, у сотні разів геніальніший за роботу Леонардо.
Автор невідомий
