Ви не знайдете когось ідеального, та й ви самі не ідеальні, і в справжньому коханні ви обидва це знаєте.
Ви не знайдете ідеальне кохання. Але ви знайдете справжнє кохання. Кохання, що починається з нервів та хвилювання. Кохання, коли до горла підкочує дивна нудота, але на душі так світло, так легко. Кохання, через яке ви сидите годиннами на дивані, дивлячись на телефон, чекаючи дзвінка або повідомлення. Кохання, через яке ви здригаєтеся від кожного звуку, адже ось-ось повинні відчинитися двері і прийде кохана людина. Кохання, яке викликає автоматичну посмішку, як тільки лунає довгоочікуваний дзвінок.
Ви не знайдете ідеального кохання, але ви знайдете кохання, яке лякає. Кохання, що намагається зруйнувати стіни, за якими ви сховалися від інших людей, щоб вони не поранили, не завдали біль. Ви знайдете кохання з тим, хто зрозуміє, що ви ці стіни збудували для захисту, а насправді хочете і вмієте любити. Тим, хто доведе, що ніколи не зробить боляче, як ті, хто був до нього. І він не поспішатиме. Він терпляче чекатиме, поки ви відкриєтеся, поки повірите знову. Тому що він розуміє скільки ран у вас на серці, скільки болю в душі. Справжнє кохання – це коли забуваєш усі страхи і робиш крок уперед – назустріч невідомості. Більше нічого не боїшся, більше ні в чому не маєш сумніву. Просто знаєш.
Ви не знайдете ідеальне кохання, але ви знайдете кохання, яке змінить вас. Те, як ви бачите речі, і те, як на них реагуєте. Ви будете дивитися на життя трохи по-іншому, тому кохання відкриє розум іншим світам, світам – за межами вашого власного. Вам відкриється зовсім інша картинка – приголомшлива, неймовірна, прекрасна.
Ви не знайдете ідеальне кохання, але ви знайдете кохання, коли просто комфортно. Ви знайдете кохання, яке не завжди буде захоплюючим, але завжди поруч і завжди — надійним. Не всі ваші ночі будуть сповнені пристрасті та вогню. Будуть наповнені розкиданими простирадлами й при свічках, а будуть наповнені розладами шлунка, нежиттю, засинанням під документальні фільми про природу та нудними книгами на вашому Kindle. Ви знайдете кохання, яке дозволить бути собою. Буде по-різному: і нудно, і неймовірно, і чудово, і сумно. Це надзвичайно — знайти когось, хто приймає вас такими, якими ви є.
Того, хто приймає вас, коли не намагаєтеся справити на нього враження — у рожевій картатій фланелевій піжамі, застебнутій з голови до ніг. Того, хто дивитиметься на вас у такому «обмундируванні» і говоритиме, як ви мило виглядаєте. Вони будуть повторювати це завжди: і коли ви будете з немитою головою, і коли на обличчі буде крем від прищів, і коли ви вважатимете себе «товстими і непривабливими». Вони все одно обійматимуть і цілуватимуть вас, незважаючи ні на що. Тому що це справжнє кохання. Незалежно від того, в чому ви — у вишуканій спідній білизні чи запраних фланелевих штанах, нафарбовані чи всі в прищах, почуваєтеся привабливими чи ні, справжнє кохання залишається.
Ви не знайдете когось ідеального, та й ви самі не ідеальні, і в справжньому коханні ви обидва це знаєте. Втім, саме всі ваші недосконалості і таргани роблять вас унікальними, не схожими на інших, і в справжньому коханні — найпривабливішими та найулюбленішими. Тому що справжнє кохання — це не ідеальне кохання. Це набагато краще.
