Три сестри і Доля. Притча.
Поділитись у

Три сестри і Доля. Притча.

Жили-були три сестри. Одна була лінивою-преленивою. Друга – злою-презлою. А третя і розумниця, і красуня, і рукодільниця, любо дивитися.

Одного ранку зупинився віз біля їхніх воріт. Сестри вийшли подивитися, хто приїхав. На возі сиділа незнайома жінка похилого віку.

– Хто ти? – запитали вони.

– Я – Доля. Прийшов час виходити вам заміж.

Посадила їх Доля на віз і повезла видавати заміж.

Заїхали вони в перше село. Бачать, в полі хлопець оре і в руках у нього будь-яка робота “горить”. Якщо потрібно що-небудь полагодити або побудувати – всі до нього біжать.

– Ось цей – твій, – каже Доля першій з сестер.

Висадили сестру і поїхали далі.

Заїхали в наступне село. Там хлопець живе такий, що нікому в допомозі не відмовить. Добрий до всіх. Натішитися на нього народ не може, такий молодець.

– Ось цей – твій, – каже Доля другій з сестер.

Висадили сестру і поїхали далі.

Заїхали в третє село. У останньому будинку, в бруді, біля найстарішої хатинки, лежав п’яний. Зупинила Доля віз і каже:

– Цей – твій.

– Так навіщо він мені ?! – благала третя сестра. – Я ж ось і добра, і гарна, і рукодільниця. А ти мені такого нареченого даєш! Он сестрам яких знайшла – що, іншого для мене немає?

– Інші є, – відповіла Доля і, зітхнувши, додала: – Але цей без тебе пропаде!

Джерело