Чи вмієте Ви бути поруч зі справжнім чоловіком?
Поділитись у

Чи вмієте Ви бути поруч зі справжнім чоловіком?

Ось про що варто знати, якщо Ви хочете, щоб чоловік взяв на себе відповідальність

Ось ви плачете, що немає чоловіків. А чи вмієте ви бути з таким чоловіком, про якого мрієте? З сильним плечем, а то і двома. Адже, справжній суворий герой, що не мачо, а саме архетипний герой, – це вічно зайнятий чувак, не здатний довше двох хвилин вислуховувати ваші сльозливі виливи душі. І якщо у вашій парі ви надумаєте зазіхати на лідерство, а саме це ви вічно і робите, то він швидко поміняє вас на більш покірну жінку, яка зможе підкорятися йому хоч у чомусь. Так, мабуть, навіть буде і боятися його. Тільки де взяти таких жінок?

Лист більшості жінок

“Зазвичай питання лише в тому, як довго вона зуміє прикидатися, щоб прибрати його до рук. Зазвичай терпіння не вистачає, і стосунки з героєм зазнають краху, але шкода мені їх не за це. А за те, що вже давно жінки позбавили себе можливості отримувати справжнє і щире задоволення від союзу з сильним чоловіком.

Ті з нас, хто вибирає жити з алкоголіком, невдахою або дурнем, заздалегідь переконані в своїй могутності і чоловічій немічності і просто шукають цьому підтвердження. Якщо копнути глибше, то це питання довіри чоловікові, якої (довіри) з покоління в покоління не було в сім’ї. Нещасливі союзи, як правило, це династії, цілі династії жінок, в яких прийнято називати чоловіка «придурком», «сволотою», а також «чоловічком» – я цим словом просто фізично гидую, і мене відвертає від тих, хто його вживає. У щасливих рідкісних сім’ях, де гендерні ролі збереглися, все тримається саме на довірі жінки своєму чоловікові і повазі до нього.

Ті з нас, хто вступає в союз з сильним чоловіком, сподіваючись його змінити, зламати, підкорити (ну зі мною-то він гуляти не буде!) Мало того, що дурепи, так ще і дурепи, позбавлені головного жіночого задоволення – підкорятися . Уявляю, який крик видали зараз десятки жінок, які читають цей пост. Що, я комусь буду підкорятися? Зараз.

Проте. Уміння підкорятися чоловікові і вміння бути залежною від нього закладено в нас природою. Жінка, що виношує дитину, безпорадна, і якщо вона в цей час буде напружуватися і качати права, у неї може статися викидень. Качання прав і палаюча хата не передбачені природою як основний варіант жіночої поведінки, а те, що жінка на все здатна – так це страхувальні пояси у разі потреби.

Сьогодні ж ми не визнаємо за чоловіками права на лідерство, в тому числі і права вирішувати, як і що буде складатися в наших стосунках. Ми не визнаємо за ними навіть права на вибір. На будь-який вибір. Нехай буде по-моєму, бути по-моєму – і старша жінка, і молода дівчина весь час вибирають, вибирають, наполегливо хочуть, указуют і підтискають губи.

А ось антигероїня нашого часу: жінка, яка приймає вибір партнера, вміє підлаштуватися під нього, навіть не обов’язково розуміючи його. Мусульманська фактично модель поведінки. Ніхто не говорить про гарем, просто ну хоч раз, ну ось хоч раз після весілля або в тривалому союзі ви дивилися на свого чоловіка від низу до верху, або опускали очі, замовкали від страху, що зробили щось не те і він буде сердитися? Ви боїтеся його гніву? Чи кидаєтеся вперед грудьми і плачите, нехай навіть подумки – та як ти смієш зі мною так поводитися? Вам приносить задоволення самозабутньо приносити йому задоволення? Вам не хочеться просто розслабитися і прийняти все так, як він пропонує? Хоча б на один день?

Я сама була такою триста років тому. Я ні фіга не боялася свого чоловіка. Я страшно пишалася тим, що в будь-який час дня і ночі могла йому подзвонити, піти з ним на вечірку або зустріч друзів, в будинку все робилося по-моєму. В результаті чоловіча думка в нашій родині перетворилося на фантом, я розчарувалася, чоловік втомився і ми розійшлися. Я не здамся, не підкорюся йому, говорила я собі. Але разом з владою над своїм життям отримала і відповідальність по повній програмі аж так, що завила.”

Джерело