Є кохані та зненавиджені. І крапка.
Є кохані та зненавиджені. І крапка.
Коханим дзвонять щодня без нагадувань, питають про здоров’я та настрої, дарують квіти з приводом і без нього, кружляють на руках при зустрічі та дарують теплі рукавиці, коли ти їх постійно забуваєш удома у холодні дні.
З нелюбом розмовляють натягнуто. Кожне сказане слово невпопад викликає бурю роздратування. Про них згадують тоді, коли нудно, нема чого робити, давно не було сеkсу. З ними не треба бути привітними, коли немає настрою. Для них немає свят та приводів чимось тішити. З ними можна все, що не потрібно робити в принципі.
Як тобі поруч із кимось? Що ти відчуваєш після? Щастя чи порожнечу?
У нелюбові гинуть навіть рослини. Коли їх місяцями не поливають і ховають у темну комірку. Вони не мають іншого виходу, ніж просто загинути. У людей практично так само.
Вибирай, що бачиш для себе ти — процвітання та гармонію чи зневіру та непотрібність. Але логіка сама собою підказує: залишай поруч тих, що тільки люблять. Винятково. Решту відправляй губити чужий сад. Адже нам треба цвісти! Попереду ж весна.
