Краще зробіть ось що…
Не принижуйтеся, не плачте і не просіть про «ще один шанс». Зробіть дещо інше…
Розлучення — завжди неприємний момент у житті, але якщо ініціатор лише один, а другий змушений прийняти «як є», це стає справжнім ударом. І якщо чоловік каже жінці: «Ми розлучаємося», часто вона просто губиться і починає робити одну помилку за іншою.
Ці помилки є типовими. Їх повторюють і молоді, і дорослі. Прожили разом із чоловіком лише кілька місяців або після десятків років шлюбу.
Насамперед, не можна намагатися випитувати: «Що я зробила не так?». Тому що чоловік швидше за все не зможе сформулювати.
Або він спробує, але вийде образливо і не зовсім правдиво. Причин завжди дуже багато, набагато більше за одну і набагато більше, ніж ті, які лежать на поверхні.
Щоб знайти правду, люди проходять не одну сесію з психологом, а якщо вимагати викласти «як є», це викличе лише роздратування.
Друга помилка — сльози та демонстративне страждання. Чоловіки так влаштовані, що жіночі сльози та істерики викликають у них з одного боку розгубленість, а з іншого боку – бажання бути якомога довше.
Швидше за все, чоловік просто поспішає втекти. Так, йому буде неприємно бачити сльози. Але він воліє позбавити себе некомфортного видовища, а не втішати. І точно сльозами не вдасться змусити залишитися.
Не треба просити про «ще один шанс». Це виглядає як приниження. І відразу ставить жінку у вразливе підлегле становище. Вона готова приймати будь-які умови заради цього примарного шансу.
Так, можливо, якийсь чоловік погодиться на «особливі умови». В яких він тепер буде царем і божеством, а дівчина зобов’язана йому вклонятися в ноги і беззаперечно підкорятися.
Але чи вартують стосунки такого приниження? І як потім поважати себе? Що буде з самооцінкою та взагалі психікою? Насамперед думайте про це.
Не варто робити й протилежного: звинувачувати, ображати, виплескувати агресію. Це просто поставить назавжди хрест на стосунках. Більше того, розлучитеся ворогами, що як мінімум неприємно.
Як же вчинити, якщо чоловік вирішив перервати стосунки та розлучитися?
Потрібно поводитися дуже спокійно. Навіть трохи байдуже. Рівним тоном вимовити: «Мені дуже шкода, що ми розлучаємося. Але я приймаю твоє рішення». І більше не казати нічого.
Чоловік опиниться в розгубленості: він думав, що розрив викличе яскравішу емоційну реакцію. А жінка раптом поставила стіну, не лається, не благає. Їй байдуже? У неї є хтось кращий?
Він як мінімум захоче повернутися і з’ясувати, що сталося, чому жінка реагує так рівно і спокійно.
А там уже можна спробувати поговорити про подальше.
Звичайно, немає гарантії, що чоловік таки не піде. Якщо в нього вже все вирішено та продумано, то, мабуть, нічого глобально не зміниш. Але можна виграти трохи часу, справді отримати «ще один шанс».
А якщо навіть нічого не вийде, то в жодному разі не постраждає самооцінка. Жінка зможе вийти із стосунків зі здоровою психікою. І бути відкритою до нових.
За матеріалами: Катерина Крупська
