Дозволь собі
Поділитись у

Дозволь собі

Дозволь собі.

Помилятися. Кидатися. Змінюватися. Дивуватися новому хоч в 60, хоч в 16. Дозволь собі не відповідати на провокації.

Дозволь не виправдовуватися, не доводити, не переконувати. Дозволь собі відпускати. І йти. Від тих, з ким не по дорозі. Від тих, хто тебе обнуляє. Від тих, хто не любить і не любий. Дозволь собі бути різною. Непідходящою під жодні категорії, рамки, стереотипи, типології і види. Не виправдовуй нічиїх очікувань і не догоджай кому-небудь проти своєї волі.

Дозволь собі не боятися за дорослу дитину. І за не дуже дорослу дозволь собі не боятися. Дозволь собі не думати, що «крім мене нікому нічого в цьому будинку не потрібно». Дозволь собі не бігти попереду потяга. І позаду теж – не бігти. Просто – не бігти. Може бути навіть почекати поїзда, що йде в потрібну сторону. І сісти в СВ, а не стояти біля кочегарки, підкидаючи вугіллячко.

Дозволь собі іноді не думати про чоловіка. Або коханого. Або коханця. Не думати про нього якийсь час. Ні де він затримався, ні чому не відповідає вже 20 секунд на твоє повідомлення, ні чому не купив квітів. Не думай про нього. Думай про себе.

Дозволь собі не звертати уваги на те, що говорить подружка. Або навіть найкраща подружка. Особливо, якщо вона говорить щось «дуже важливе для тебе, дорога».

Дозволь собі займатися собою. Хоча б годину в день. Одна година, нехай навіть вона складається з розірваних хвилин-шматочків. Дозволь собі не говорити: «У мене немає на себе часу». Він є. Дозволь його взяти собі.

Дозволь собі мріяти. І обов’язково багато. Дозволь мріяти про нездійсненне (звідки ти знаєш, що воно нездійсненне?). Дозволь собі бути. Дозволь собі бути гідною будь-яких грошей, будь-якої нагороди, слави, великої любові, чудового відпочинку. Просто дозволь. Дозволь собі бути собою.

Спочатку простим способом. Потім побачиш, що буде …

Автор: Марі Точилина, «Дозволь собі»