Що відрізняє жінку, яка тривалий час перебувала у статусі «сингл», та які зміни відбуваються в її психіці й фізіології.

Про те, як змінюється жінка, яка тривалий час перебуває поза стосунками, і чи є відсутність партнера мінусом для її психологічного та фізичного стану, чи ж переважують плюси, розповідаємо в статті.
Вплив відсутності стосунків на жінку варто розглядати з кількох боків, адже в кожному життєвому процесі, так само як і в питанні самотності, є свої «за» і «проти». Перш за все, варто зазначити, що близькі стосунки — важлива частина життя будь-якої людини, що впливає на її фізичне та психічне здоров’я, незалежно від статі та віку, однак є нюанси.
Як змінюється жінка, якщо тривалий час вона залишається без стосунків
Спостереження перше: до 30 років і після 30 років статус «одиначки» сприймається по-різному
З точки зору фізіології відсутність стосунків набагато легше переносять дівчата до 30 років. У цьому віковому періоді велику роль у їхньому житті відіграють інші соціальні чинники. Наприклад, здобуття освіти, кар’єрна самореалізація, бажання бути одночасно в тисячі різних місць і, нарешті, свобода. Вихід з-під батьківської опіки та небажання знову потрапляти в ситуацію, коли треба у когось «випрошуватися погуляти з подружкою», виглядає набагато привабливіше за нові зобов’язання.
З точки зору фізіології гормональний фон ще не такий яскравий, і тому інтимні стосунки, хоч і важливі, але все ж займають далеко не провідну позицію. А певний кураж і юнацька грайливість більше викликають бажання флірту, ніж серйозних глибоких стосунків.
Після 30 років фізіологічні потреби нерідко виходять на перший план. Дівчина вже більшою мірою відчуває себе жінкою і, можливо, починає серйозно замислюватися про сім’ю та дітей. І ось тут починається найцікавіше.
Спостереження друге: попередній досвід романтичних стосунків (або його відсутність) впливає на сприйняття статусу «одиначки»
Різниця в тому, як переноситься жіноча самотність, криється в досвіді, отриманому в юності, і полягає в тому, якими були любовні зв’язки жінки до тих самих 30 років.
Якщо часті побачення та прагнення до флірту все ж приводили до більш-менш довготривалих і стабільних романів, то, найімовірніше, до тридцяти років дівчина вже перебуває в тих самих глибоких партнерських стосунках, які можна назвати сімейними. Дівчина з романтичним досвідом уже розуміє, чого хоче від стосунків, тому не буде «хапатися за першого-ліпшого», аби не бути самотньою.
А якщо до певного моменту у неї не було серйозних стосунків або пріоритети були розставлені інакше, їй може бути важче сприйняти статус «одиначки» після 30. Вона також із більшою ймовірністю ризикує погодитися на стосунки, які їй не підійдуть, — але про це далі.
Спостереження третє: тривала відсутність сеkсу дійсно може позначитися на стані жінки (не найкращим чином)
Навіть не заглиблюючись у фізіологічні подробиці, варто зазначити, що тривала відсутність партнера може позначатися на загальному самопочутті та роботі жіночого організму. Всупереч поширеній думці, жінки більшою мірою, ніж чоловіки, потребують яскравого сеkсуального життя, оскільки саме воно гарантує стабільну роботу всієї гормональної системи, збої в якій призводять до негативних наслідків, як фізіологічних, так і психологічних.
Спостереження четверте: після тривалого періоду в статусі «одиначки» стає набагато складніше ужитися з кимось у побуті
Чим довша перерва у стосунках, тим складніше миритися навіть із найнезначнішими побутовими розбіжностями. Так спільне проживання з ким би то не було починає здаватися чимось обтяжливим, а звичка жити для себе може затягнутися. Причому настільки, що виникнуть труднощі навіть із засинанням у будинку, де, крім кота, що шарудить у куточку, банально дихає ще хтось. Кожна дія нової людини викликатиме внутрішнє роздратування, яке поступово переросте в конфлікт, просто тому що звично по-іншому.
Спостереження п’яте: можливе виникнення синдрому «конячки»
Жінка, яка довго й наполегливо уникає стосунків, може бути чудовим керівником, сама собі будівельником, водієм і вантажником. Словом, настільки сильною й незалежною, що втратить здатність приймати будь-яку допомогу та турботу з боку — і в роботі, і в особистому житті.
У неї виникає синдром тієї самої «конячки», яка тягне все на собі, бо не може покластися ні на кого, крім самої себе. Чи варто говорити, що це впливає на пошуки партнера.
У таких питаннях варто дотримуватися золотої середини, та й просто бути трішки хитрішою. Адже навіть якщо ви можете самостійно забити цвях у стіну, зробити ремонт, не відриваючись від роботи, і вирішити всі свої проблеми, чоловікові це знати необов’язково.
Спостереження шосте: втомившись від очікування «того самого», жінка може потрапити в пастку нездорових стосунків
Окрім надмірної самостійності, тривалa самотність може мати ще один неприємний бік. Іноді трапляється так, що жінка, яка занадто довго обирає «того самого», в якийсь момент виснажується від вічної гонитви, а бажання мати поруч когось близького бере гору. І жінка потрапляє в пастку нездорових стосунків — через моральну втому вона може просто не розгледіти, що впустила у своє серце далеко не найпозитивнішого героя.
У будь-якому разі не варто одразу кидатися з одних стосунків в інші. Після розриву важливо дозволити собі побути наодинці, перепочити й чесно розібратися, яких стосунків ви насправді хочете та яким має бути ваш майбутній партнер. Такий час допоможе не повторювати колишніх помилок, а згодом побудувати здорові й щасливі стосунки — тоді, коли ви самі будете до них готові.
