Ваш гнів говорить замість вас? 5 прийомів, які допоможуть повернути контроль над собою.
Щодня ми стикаємося з безліччю дратівливих факторів і відчуваємо наполегливе бажання виплеснути негатив та відповісти тим, хто нас образив. Проте навчитися стримувати спалахи гніву необхідно — розповімо, як це зробити.
Ось 5 простих способів вчасно взяти себе в руки:
1. Навчіться подумки медитувати
Багато психологів радять у момент гніву «відключатися». Навчіться виходити з реальності, як це робив доктор Кокс у серіалі «Клініка». Якщо йому не подобалася розмова, у голові цього циніка одразу лунали звуки прибою та спів чайок. Такий прийом не тільки вбереже від зайвих прокльонів на адресу начальника, знайомого чи кондуктора, а й збереже вам нерви. Більше того, відсутність з вашого боку будь-якої реакції допоможе звести конфлікт нанівець. Адже суперечка можлива лише тоді, коли в ній беруть участь хоча б дві людини.
2. Розпізнавайте ознаки
Навчіться вловлювати той момент, коли приховане невдоволення починає повільно переростати в гнів. Зазвичай цей процес супроводжується прискореним серцебиттям, грудкою, що підступає до горла, тремтячим голосом, колінами, що підкошуються, та тремором у руках. Як тільки ви помітите ці ознаки, вважайте, що половина справи вже зроблена. Далі дійте відповідно до обставин.
Якщо у вас достатньо сили волі, то постарайтеся взяти себе в руки, подумки дорахувати до 10 (як це заведено) і стежити за кожним словом, яке вимовляєте. Якщо ж гнів настільки сильний, що про контроль не може бути й мови, то тут варіант лише один — уникнути продовження розмови за будь-яку ціну. Ви можете різко припинити спілкування, наприклад, під приводом термінового дзвінка чи ще якоїсь дурниці, а можете просто втекти, наче з місця злочину. Єдине, пам’ятайте, що все це виглядає дуже дивно, і пізніше вам доведеться все-таки пояснити свою поведінку. З іншого боку, за цей час ви вже заспокоїтеся, придумаєте відмовку і точно не наговорите нічого зайвого.
3. Пам’ятайте про вибір
Не забувайте, що завжди є альтернатива сварці. Будь-яка незручна ситуація має сотні виходів і входів, які не обов’язково ведуть до конфлікту. Скажімо, якщо дратує, що хтось слухає музику у вагоні метро занадто голосно, то замість злісного шипіння на адресу порушника спокою ви можете скористатися навушниками й увімкнути ті пісні, які до душі саме вам, або, зрештою, пересісти в сусідній вагон на наступній зупинці.
Тут ви запитаєте: «А чому це я маю виходити, а не він/вона? Адже не я порушую громадський порядок!». По-перше, ця умовна музика дратує, швидше за все, лише вас, а решті пасажирів у вагоні буде байдуже. По-друге, нема чого витрачати свої нерви на дрібниці. Мабуть, ви забули слова своєї вчительки біології, яка ще в сьомому класі розповідала, що нервові клітини мають особливість не відновлюватися, а надмірна нервова активність сприяє розвитку таких захворювань, як неврози, хронічна втома та безсоння.
4. Записуйте
Якщо спалахи гніву стали регулярними й уже сприймаються як звична реакція, варто не просто стримувати емоції, а спробувати розібратися, що саме їх провокує. Швидше за все, вас виводять з себе не брудні чашки, залишені на столі, куртка, що висить не на тому місці, або недбалий пес сусідів, а щось інше, більш масштабне.
Привчіть себе записувати в зошит усі речі, що викликають гнів, там же пишіть, які почуття ви відчували і що б хотіли зробити з причиною гніву. Так через деякий час можна буде скласти всі пазли в одну велику картину й поглянути на свій гнів з висоти, з’ясувавши, що насправді весь негатив провокує глобальне невдоволення посадою на роботі, неправильний вибір партнера або відсутність саморозвитку. До речі, записи допомагають ще й заспокоїтися, адже написати на папері свої почуття — це практично те саме, що й виговорити їх.
5. Не забувайте про медитативні практики
Дихайте. Кожен вдих має тривати близько 7 секунд, а видих — 11 секунд. Це допоможе знизити частоту серцебиття й трохи заспокоїть.
Слухайте. Спробуйте прислухатися до слів людини з іншого боку барикад і поставити себе на її місце. Це допоможе поглянути на ситуацію з іншого боку й побачити проблему з двох ракурсів.
Відстороніться. Подивіться на все, що відбувається, з висоти пташиного польоту і подумайте, чи не сприймаєте ви все занадто близько до серця.
Зачекайте. Ніколи не відповідайте відразу. Краще затримайтеся з відповіддю й оцініть, чи буде вас це так дратувати через 20 хвилин, і обміркуйте кожне слово, яке збираєтеся вимовити потім.
