Лист невірному чоловіку
Поділитись у

Лист невірному чоловіку

Ти зрадив її з іншою жінкою. Повернувся в сім’ю через місяць: «Прости, біс поплутав». Дружина тебе простила, прийняла. А через півроку заговорила про розлучення: «Не можу так більше, Міша, втомилася. Не хочу”. І зараз ти б’єшся головою об клавіатуру, всіх френдів в соцмережах дістаєш: «Що з нею? Адже вона сама погодилася зійтися. Жили нормально, почали з чистого аркуша. А тепер, через місяці, вона раптом все мені пригадала і вирішила, що наші відносини відновити неможливо. Чому? »

«Чому Герасим прийняв рішення піти від барині після того, як втопив Муму?» – на це питання ти, Міша, як і багато школярів, колись відповідав у творі. «У героя прокинулася людська гідність, і він зрозумів, що як раніше жити вже не зможе», – ось що треба було тоді писати, щоб отримати хорошу оцінку. Але ти не засвоїв матеріал, тому нерозумієш і тепер: «Де логіка? Вона що, весь цей час давилась образою? »

Так і є, Міша. Як би не веселилися твої френди з голими дівчатами на аватарках: «Хороший лівак зміцнює шлюб!». Зрада – це найсильніший удар по союзу чоловіка і жінки. Чому розвідники, бізнес-партнери або друзі оцінюють зраду так, як її і належить оцінювати, а твоя дружина повинна ставитися до неї інакше? Тільки тому, що ти прийшов з квітами: «Давай все забудемо, дорога»? Знекровлена, знесилена, все ще за звичкою чіпляється за тебе, як за рідного, вона і сама була рада: «Давай». Але кожну хвилину вашого подальшого життя вона все пам’ятала. Важко забути, що у тебе в спині ніж, Міша.

«Я не вірю йому. Ось він посміхається, п’є чай, торкається до мене, каже «кохана», а я лише думаю:« Зрадник ». – Це говорила мені жінка, яка пережила подібну історію. – Він же мене зрадив! А я була в такому шоці, не міркувала, сподівалася, що стане легше, якщо він повернеться … І тепер, виходить, знову повинна розкривати перед ним всю себе: «Ах, коханий!», якщо вже прийняла? Не можу! Ненавиджу ».

Ця жінка не подала на розлучення і не стала жити, ховаючи глуху злість, аби числитися заміжньою. Ця сім’я не розпалася. Тому що чоловік терпів її сльози, істерики, звинувачення. І не просто терпів, стиснувши зуби, він кожним своїм вчинком доводив, що розуміє її почуття, визнає, що вона має право на них. Він завойовував довіру заново. Щоб його жінка переконалася: він не залишить її більше. Що б не трапилося. Навіть якщо вона до кінця життя буде торочити своє: «Я тобі не вірю».

А ти, Міша, ледь дружина починала скаржитися на біль, кривився: «Ну скільки можна!». Психував: «Ми ж домовилися все забути, що ти знову починаєш! Чому я повинен знову і знову хавати твої претензії? ». Ти хотів жити так, ніби нічого не було. Але все було, Міша. Якщо хочеш врятувати шлюб – визнай це. Подивися в обличчя своїй біді. Плач з тією, яка тебе любить і ненавидить. Кайся. Стій на колінах. Один раз, і ще раз, і ще тисячу разів, якщо знадобиться, Міша!

Виходжувати тяжко пораненого, бачити його страждання, чути його прокляття: «Що ти зі мною зробив! Що ти зробив!” нелегко – бабіям не під силу. Але інакше ти її втратиш. Просто помре твоя дружина, залишиться чужа, зневажаюча тебе жінка, яка подасть на розлучення: навіщо їй жити з чужим?

А ще пам’ятай, що шрам, навіть якщо і затягнеться, все одно не зникне. І через 10 років ви обидва будете його іноді відчувати. І через 20 років, коли вона подивиться на ваші фотографії 2013 року, її кольне: «Це було в той рік, коли він зрадив мені». Ти готовий до такого? Точно готовий? Тоді я бажаю тобі всього самого доброго. У вас ще будуть щасливі дні. Побачиш.

Автор: Наталія Радулова

P.S.

Дійсно, адекватні, які мають почуття власної гідності люди, як правило «оцінюють зраду так, як її і належить оцінювати.

І якщо «розвідники, бізнес-партнери або друзі» чітко, недвозначно (і далеко не завжди в бездоганно парламентських виразах) вказують зраднику на вихід зі свого життя, без права повернення – то нікому з оточуючих не приходить в голову почати пояснювати їм, що це вони якось там неправильно співали і танцювали, а тому винятково самі дурні винні в тому, що з хорошої людини раптом узяв та й вилупився негідник, який ударив в спину.

І вже звичайно ніхто не порадить їм одягнутися ошатніше, посміхнутися ширше, зробити для цього самого зрадника романтичну вечерю при свічках, і почати шукати свою провину в чужій підлості.

А в справах сімейних – часто-густо не тільки доброзичливці-порадники, але і професійні психологи з купою дипломів і сертифікатів, прямо-таки вимагають від жінки (причому, звичайно саме що від жінки) не тільки «забути, що у тебе в спині ніж », а й прикрасити цей ніж кокетливим бантиком. А також, прямо з цим ножем, схуднути, помолодшати, змінити зачіску, і терміново-терміново з’ясувати «А що ж я робила не так». Ну а Міша буде ходити , і ображатися на те, що «Ми ж домовилися все забути, що ти знову починаєш! Чому я повинен знову і знову хавати твої претензії? ».

Джерело