Ледачі живуть довше? Про найважливіший режим роботи мозку
Поділитись у

Ледачі живуть довше? Про найважливіший режим роботи мозку

Наш мозок працює в трьох базових режимах. Всі вони важливі, але один з них є найбільш цінним і … піддається найбільшій небезпеці.

Нагадування, підкріплене дослідженнями, про те, що все добре в міру – і для ефективної роботи мозку, і для балансу життєвої енергії, і для здоров’я в цілому. В сучасному хаотичному світі ми про це, як правило, забуваємо

Наш мозок працює в трьох базових режимах. До такого висновку дійшов професор Медичної школи Університету Дж. Вашингтона Маркус Рейчел. Всі три режими важливі для нас, але один з них є найбільш цінним. У сучасному світі саме цей режим роботи мозку піддається найбільшій небезпеці. Але, як не дивно, ледачі схильні до цієї небезпеки менше.

Три базових режиму роботи мозку

Професор Маркус Рейчел (Marcus E. Raichl) виділив три режими роботи мозку. Ці режими – антагоністи, тобто вони не можуть працювати одночасно: коли працює один, інші вимикаються.

1. DMN: Default mode network – мережа оперативного спокою, яка відповідає за мислення.

2. SN: Salience Network – мережа виявлення значущості, яка займається орієнтацією в ситуації.

3. CEN: Central Executive Network – центральна виконавча мережа, яка активізується, коли ми споживаємо інформацію.

Як думаєте, який з цих режимів найважливіший? Так, правильно: мова йде про перший режим – коли він включається, ми начебто б ні про що не думаємо, але це оманливе відчуття. Саме в цей момент ваш мозок прораховує різні ситуації, аналізує, конструює і т.д., і до нас приходять найцікавіші рішення і інсайти.

У книзі німецьких лікарів Петера Акста і Міхаела Акст-Гадерманна «Ледачі живуть довше. Як правильно розподіляти життєву енергію» йдеться про те, що іноді нам дуже корисно полінуватися: побродити без діла, поспати, помріяти та інше. Саме в ці моменти в нас активізується творче начало. «Ледачі люди», на думку авторів книги, мають більше часу, щоб думати «ні про що». Вони не намагаються максимально заповнити свій день, щоб втекти від себе.

Однак в сучасному суспільстві активність 24/7 соціально схвалюється. Більшість людей впевнені, що просто зобов’язані жити за принципом «Формули-1», інакше вони бояться щось не встигнути і відчувають провину за те, що, на їхню думку, безцільно проводять час. Наприклад, якщо хтось розповідає, що працює без вихідних відразу над декількома проектами, ми вважаємо його успішною людиною. Коли людина на початку року стверджує, що її графік розписаний до кінця року, ми робимо висновок про її великий професійний авторитет.

Навіщо нашому мозку потрібні 23 хвилини

Однак через повсякденну гарячкову діяльність перший режим роботи мозку наражається на небезпеку. Як встановила професор Каліфорнійського університету Глорія Марк (Gloria Mark): щоб дефолт-система включилася і спантеличилася серйозною проблемою, їй потрібно 23 хвилини. Якщо цих 23 хвилин не буде, то наш мозок буде працювати в іншому режимі.

Як думаєте, даємо ми нашому мозку ці 23 хвилини? Відповідь очевидна навіть без статистики. Ми постійно чимось зайняті, крім того, ми часто відволікаємося на телефон. За даними досліджень, в середньому людина переривається кожні 15 хвилин. Час нашого перебування в мережі збільшується з кожним роком: ми звикаємо поверхнево сканувати інтернет-сторінки.

У цей час працює третій режим, а значить, дефолт-система знаходиться в сплячці. У підсумку вона атрофується: мозок починає мислити шаблонно, втрачає здатність аналізувати минуле і сьогодення і конструювати майбутнє.

У довгостроковій перспективі, на жаль, ми будемо бачити атрофію інтелектуальних навичок у людства в цілому. Це, звичайно, не заклик не користуватися інтернетом і соцмережами, але не забувайте про цифрову гігієну: обмежуйте свій час перебування в мережі і по можливості спілкуйтеся наживо, розвиваючи тим самим свій емоційний інтелект. Крім того, потрібно пам’ятати про повноцінний відпочинок, щоб давати своїй дефолт-системі можливість теж включатися в роботу.

Джерело