Історія про абсолютно незалежну жінку та кішку
Поділитись у

Історія про абсолютно незалежну жінку та кішку

Незалежність – це зовсім не відсутність залежностей, як тобі здавалося. Це – знання того, що двері відкриті …

Історія про кохання і правильну незалежність. Тому що якщо ви щасливі, то все робите правильно …

Жила-була Абсолютно Незалежна Жінка. Приблизно рік тому стала вона такою – абсолютно незалежною. Чим жахливо пишалася. Вона прокидалася по дзвінку будильника і ніколи не валялася в ліжку. Їй було все одно, пити каву або чай: вона довго долала залежність від кофеїну. І подолала, заодно вигнавши з свого раціону все солодке, калорійне і некорисне. Тому вона пила вранці воду і їла несолодке і несолону вівсянку.

Вона розлучилася з подругами, тому що їй не хотілося від них залежати. Вона абсолютно байдуже ставилася до шопінгу – і ніхто не посмів би дорікнути її в тому, що через блискучі ганчірки вона здатна втратити голову. Так що там шопінг! Вона не втрачала голову і від чоловіків. З тих пір як вона прогнала свого коханого (адже мало не потрапила в залежність від нього) пройшло вже багато місяців. Коротше кажучи, Абсолютно Незалежна Жінка відчувала, що ще трохи – і вона стане Ідеальною Жінкою.

Суботнього ранку за її дверима почувся шурхіт. Вона відчинила. Хитаючись від втоми, на порозі стояла Кішка. Жінка придивилася і ахнула:

— Ти ?! Але … Як же? Триста сорок кілометрів?!

— Я йшла рік, – і Кішка, увійшовши в будинок, знесилено притулилася до ніжки крісла.

— Навіщо?

— Сумувала, – підняла очі Кішка. – Я не можу жити ні без тебе, ні без нашого будинку, ні без нашого чоловіка. До речі, де він?

— Але ж я відвезла тебе до тітки в село … Ти не образилася?

— Спочатку так, – зітхнула Кішка. – Але потім пробачила. Я ж розумію: ти так хотіла стати незалежною …

— І стала! – Голос Жінки раптом зрадницьки здригнувся.

— Що ж, вітаю, – прошепотіла Кішка. – Нічого не поробиш. Я відпочину день-два і піду назад.

Вночі Жінка, здригнувшись, відкрила очі – вона завжди прокидалася від незрозумілого відчуття тужливої ​​порожнечі в грудях. Близько серця було холодно – немов хтось всередині включив вентилятор. За звичкою вона простягнула руку за заспокійливим – і наткнулася на теплу шерсть. Кішка м’яко протопавши по ковдрі, вляглася під боком, замурчала. Незабаром холодний вентилятор в грудях зник.

… Минуло три дні. Жінка прокинулася. Півгодини повалялася в ліжку, потім помчала в кухню, смакуючи найміцнішу каву з чорним шоколадом. Потім вона потягнулася до мобілки і задала своєму коханому чоловікові найважливіше питання: «Ти де?» – всього таких дзвінків вона вчора зробила штук сто. Потім призначила зустріч подружці в кафе. І раптом вона побачила Кішку, яка сидить біля дверей.

— Випусти мене, будь ласка, – попросила та.

— Ти йдеш ?! – в очах Жінки заблищали сльози. – Але тепер я не зможу без тебе!

— Заспокойся, – сказала Кішка. – Я просто йду погуляти, скоро повернуся. І не замикай, будь ласка, двері. Адже незалежність – це зовсім не відсутність залежностей, як тобі здавалося. Це – знання того, що двері відкриті. А ще незалежність – це щастя від того, що у тебе є хтось, до кого ти готова триста сорок кілометрів йти пішки …

І Кішка вийшла за поріг, підбадьорливо посміхнувшись Абсолютно Нормальній Жінці …

Автор: Олена Марчевська

Джерело