Боягуз – це чоловік, який закохує в себе жінку, але не має наміру кохати її у відповідь
Поділитись у

Боягуз – це чоловік, який закохує в себе жінку, але не має наміру кохати її у відповідь

Є люди, які навмисно закохують нас в себе, огортають, немов змія, своїми чарами і красивими словами, але кожна нота цієї «мелодії» – підла брехня. Всі їхні обіцянки і клятви – всього лише частина гри.

Коли моїй мамі було 49, вона вийшла заміж за 38-річного чоловіка. Так, знаю. Але це зовсім не історія про те, як все було це було непросто і заплутано, хоча так воно, без сумніву, і було.

Це історія про те, наскільки заплутаним був ВІН.

А ще це історія про те, скільки болю і розчарування цей роман приніс моїй мамі. Тобто повчальна історія для тих, кому не пізно ще все змінити.

Коли вам роблять боляче. Дуже боляче. Я знаю, як це.

Я також знаю, що насправді спочатку все виглядає, немов у казці. Вас обсипають поцілунками, вам дарують сонце і квіти, ви не просто вірите – ви точно знаєте, що вас не обдурять і не зрадять. А в цей час – просто топчуться по вашим почуттям, по вашому серцю, наносять рану за раною – повільно, непомітно, глибоко.

Четвертий чоловік моєї мами народився підлим. Ось просто прийшов на цю землю таким, і все. Не знаю, чому так сталося, та й вважаю, що зараз це не має ніякого значення, але він був фантастично підлим. Можливо, така ДНК дісталася в спадок від якоїсь підлої мавпи, а, можливо, у нього замість ДНК взагалі була гнила бананова шкірка, але всього цього було достатньо, щоб моя мама послизнулася так, що зламала абсолютно все в своєму житті.

Вона не була наївною, мала за плечима життєвий досвід і мислила критично, але рівно до того моменту, поки не зустріла його. Він з’явився в її житті, немов воронка – щоб поглинути цілком і знищити назавжди.

Як? А дуже просто. Для цього існує мільйон способів. І вже в чому, а в цій справі він був практично геніальним.

Кожен день він повільно руйнував її. Її серце, її віру, її душу. Він робив це щогодини і щохвилини. Кожним своїм словом. Кожним своїм вчинком. І кожен раз все це буквально роз’їдало, немов корозія. Вбивало віру. Вбивало її.

О, він впорався зі своїм завданням дуже швидко! Те, що хвилі роблять зі скелями і лінією берега протягом століть, він зробив з мамою всього за кілька років. Він розбив її серце на тисячі дрібних осколків, він зруйнував її гідність, її віру в себе, в людей. Все це розсипалося, немов замок на піску. І до всього цього приклалися його руки.

Він обманював її буквально в усьому – з приводу і без. Він зраджував. Він зводив її з розуму. Вона не раз телефонувала мені о другій годині ночі, розповідаючи, що він повернувся додому, весь пропахлий духами іншої жінки. Але він так майстерно викручувався, що в кінці вона вже ні в чому не була впевнена і вирішувала, що це вона божеволіє від ревнощів. А він – білий і пухнастий.

Вона боялася. Вона боялася зізнатися навіть собі самій, що все це правда. Брудна, шокуюча правда.

Йому вдалося викрутитися навіть тоді, коли мама дізналася, що від нього чекає дитину інша жінка. Вона повірила не їй, а йому! І вона знову залишилася!

Вона залишилася, бо кохала його. І це було найжахливіше.

Тому що в цьому світі є люди, які навмисно закохують нас в себе, огортають, немов змія своїми чарами і красивими словами, але кожна нота цієї «мелодії» – підла брехня. Всі їх обіцянки і клятви – всього лише частина гри.

Але чинити опір цій свідомо брехливій ​​мелодії – дуже складно. Можливо, тому що всі ми хочемо, щоб нас кохали – красиво і як в казці. Можливо, тому, що час від часу дійсно здається, що все йде добре. Але, швидше за все, ми просто здаємося одного разу: «Будь – що буде!».

Протягом місяців або, можливо, навіть років, все дійсно може виглядати досить непогано. Ми відзначаємо річницю знайомства, дні народження, свята. Так, ніби все ok. На щось закриваємо очі, чогось не помічаємо, в іншому – просто обманюємо себе.

Але вічно так тривати не може.

І ось одного прекрасного дня ви лежите в ліжку поряд з такою людиною, і в душу починають закрадатися сумніви. Спочатку слабкі і несміливі, потім – все більш очевидні і неспростовні.

Він зовсім не такий, яким прикидається. Він вчиняє інакше. Він пахне інакше. Навіть та його мила і добра посмішка, від якої колись літали «метелики в животі», викликає лише тривожний холодок десь в районі хребта.

Слова не значать зовсім нічого, коли за ними немає дій і вчинків. А обіцянки і клятви – всього лише набір красивих слів. Ви ж не можете обманювати себе до нескінченності. Ви ж не можете не помічати того, що вами маніпулюють, вас використовують! Це ж злочин проти себе – продовжувати займатися самообманом!

І справа навіть не в тому, що він навмисно закохав вас в себе. Проблема в тому, що він і не збирався кохатии – це з самого початку не входило в його плани!

А звідки ви взяли, що закохалися? «Метелики в животі», легке хвилювання, троянди, що квітнуть в грудях кожного разу, коли він торкався до вас? Це не справжнє кохання. Ви просто потрапили під вплив гіпнозу. Подумайте про це. Як тільки усвідомлюєте, що загіпнотизовані – його владі над вами настане кінець. Ви прокинетеся і жахнетеся!

Це порочне коло, коли вас навмисно закохує в себе людина, для якої ви не значите рівним рахунком нічого, можна розірвати одним тільки способом: усвідомити, що ви перебуваєте під гіпнозом. Хворим і деструктивним. Усвідомивши це ви позбудетеся від влади підлої людини над собою. Перевірено – працює.

Джерело