Я ніколи не програю – або перемагаю, або навчаюсь
Поділитись у

Я ніколи не програю – або перемагаю, або навчаюсь

Чарльз Діккенс якось сказав: «Я навчаюсь усьому, чого мене може навчити кожна з моїх невдач».

З втратою можна впоратися. Коли ми втрачаємо що-небудь або кого-небудь, то за всім нашим болем, замішанням і гординею стоїть урок, здатний принести нам зцілення.

Розуміння сутності втрати тісно пов’язане з її довільним тлумаченням нашим его. Залежно від того, як ми самі до себе ставимося, втрата може сприйматися нами як підступи долі або як ситуація, долаючи яку, ми зможемо отримати для себе цінний урок.

Чарльз Діккенс якось сказав: «Я навчаюсь усьому, чого мене може навчити кожна з моїх невдач».

Переживати життєві проблеми дуже складно, адже до них не можна заздалегідь підготуватися. Готують нас до подібного лише самі втрати та невдачі. Вони роблять нас більш цілісними особистостями і вчать важливим речам, навіть якщо наше его і покладає свої власні надії на якісь інші сфери життя.

Рано чи пізно (так чи інакше) всі ми втрачаємо близьких чи коханих. Небажання подивитися у вічі своїй втраті та прийняти її – ось справжня проблема. Ми знаємо, що цього не уникнути, але з кожної втрати можна отримати важливий урок.

Таких уроків буває дуже багато, і їхню цінність можна порівняти з болем, який ми при цьому відчуваємо. Боротьба з втратою є важливою частиною життя кожної людини. І найкращий спосіб впоратися з нею – не прагнути перемоги.

Як впоратися з втратою та стати сильнішим

У чудовій книзі Віктора Франкла «Людина у пошуках сенсу» автор показує втрату з людяної та адаптивної точки зору. Те, як людина приймає своє призначення і всі супутні страждання, наповнює її життя глибоким змістом.

Навіть у найпростіших обставинах ми можемо залишатися хоробрими, поводитися гідно і благородно. Якщо ви забуваєте або втрачаєте свою людську гідність, то стаєте найруйнівнішим серед тварин.

Часом ситуація справді виявляється складною. Наприклад, втрата члена сім’ї чи розрив відносин. Але це сприяє нашому духовному розвитку та виходу за власні межі. Той, хто втрачає віру в майбутнє, приречений, а його життя буде сповнене фізичної та розумової апатії.

Ми не можемо втратити себе. Це має стати нашим головним пріоритетом у житті.

«Скажи мені – і я забуду. Навчи мене – і я запам’ятаю. Залучи мене – і я вивчу».

Бенджамін Франклін

Пережити втрату: процес пізнання

Уроки, які несе у собі втрата, не завжди відрізняються позитивним характером. Людина має вчитися і на негативних її аспектах – це частина боротьби з втратою.

Наприклад, в емоційному плані втрата залишає незабутній слід на его людини. І коли почуття вже вщухли, цей слід продовжує затьмарювати наше життя. Отже, ми повинні отримати урок з поганих аспектів втрати і зосередитися на хороших речах, які у нас залишаються.

Навчайтеся на кожній втраті, незважаючи на біль

З самого народження ми вчимося володіти речами і бути ближчими до тих, кого любимо. Проте мало хто може підказати нам, що потрібно робити чи відчувати, коли ми втрачаємо коханих, стосунки, мрію чи щось матеріальне.

Основною причиною наших страждань є прихильність і страхи, які виробилися протягом життя. Щоб впоратися з втратою і стати сильнішим, варто зосередитись на позитивних речах, які така втрата може пробудити в нас. І найцінніше – це уроки, які вона нам пропонує.

Уроки, які дозволять нам відновити свою силу та відродити бажання продовжувати жити далі. Адже бутирозумним означає вміти вчитися на своєму досвіді.

Джерело