Лист чоловіка, який прожив 30 років сімейним життям!
Поділитись у

Лист чоловіка, який прожив 30 років сімейним життям!

Рекомендується для прочитання чоловікам, які хочуть жити зі своїми дружинами довго і щасливо.

Вітрильник безпорадно завмирає без вітру в вітрилах. Автомобіль глухне без бензину. І навіть у сильних жінок закінчуються сили.

Лад у сім’ї, незрівнянно краще дурної чоловічої справедливості. Прожив вже скоро як 30 років сімейним життям і почав здогадуватися, що жінки – це інший тип життя.

Мене обманювали. Обманювали в школі, обманювали на роботі. Запудрювали мізки книгами, телевізором. Вводили в оману навіть родичі і дідусі. Я виріс в ілюзії, в дивному часі емансипації і матріархату. Мене обдурили і я повівся; повірив, що жінки такі ж, як і ми – чоловіки. Вони також можуть ходити в джинсах і кросівках. Бути керівниками, директорами шкіл та відмінними водіями. Все сходилося. Просто трохи інша фізіологія. Просто зріст трохи нижчий, а зовнішність красивіша.

Я розкрив секрет, що ретельно приховувався системою. Ми різні. Виявляється, на планеті паралельно співіснують дві форми людського життя. Чоловіча та жіноча.

Вони інші. Вони функціонують на дуже дивному принципі. Недоступному нашому розумінню. Але краще і не намагатися зрозуміти чому ж так влаштовано. Краще перевірити це в своїй сім’ї.

Жінки працюють на увазі, турботі від чоловіка. Їх батарейки заряджаються від лагідних слів і мовчазних щирих обіймів козаного. Вони стають невтомними генераторами від простих слів «Ти у мене єдина і у мене немає іншої жінки. Ти чудова мати наших дітей, я такий радий, що зустрів тебе в житті. Ти найкраща. Як же смачно ти готуєш, моя лагідна красуня. »

Вітер наповнює вітрила бригантини, на засохлу землю падають цілющі краплі дощу, так пожвавлюють прості слова втомлених, виснажених повсякденною сімейною рутиною дружин.

Я довго не міг зрозуміти, що справедливості в сімейному житті немає. Чоловік живе принципами у відносинах – око за око, зуб за зуб. Якщо змучена дружина підходить до чоловіка і починає його гризти, свердлити словами, чіпляти докорами. Отруювати отрутою своїх емоцій, зносити з ніг своїми неймовірними емоціями. То це означає не напад. Це означає, що не потрібно відповідати ударом на удар. Ні в якому разі.

Це просто спрацювала сигналізація – паливо закінчилося. Можливо, батарейки розряджені. Терміново заряди мене, мій рятівник, мій коханий. У мене більше немає сил жити, без твоїх лагідних слів, без твоєї підтримки. Я в’яну, у мене опускаються руки. Я мимоволі перетворююся в щось неприємне. Всього півгодинки прогулянки, по засніжених доріжках, разом з тобою під ручку. Всього кілька хвилин твоєї уваги. Вислухай мої тривоги і хвилювання, які накопичилися за день. Тільки, будь ласка, не перебиваючи, не сперечаючись.

Ударили по лівій щоці, підстав праву. Справедливості немає. Прийшов з роботи виснажений в усмерть. Приніс гроші, і отримав черговий скандал. Хочеться звичайно, по справедливості відповісти. Як мінімум гордо замовкнути і страждати на самоті. Я так і робив і помилявся.

Треба ж жити за принципом – Летіли два крокодила один зелений, другий праворуч полетів. Дружина почала свердлити, язвити – значить настав час все кидати і терміново йти її обіймати. Говорити в сотий раз «Які у тебе гарні очі, душа моя.» Говорити, щиро викладаючись на повну. Халтура не проходить. Слова для відмазки викличуть лише ще більшу бурю. Що в перекладі з жіночого означають – Не вірю. Спробуй ще раз. Спробуй ще раз, будь ласка! І ні в якому разі не замовкай. Хоча саме так жінка і може відповісти.

Треба йти напролом, вриватися в вогонь її обурення і рятувати кохану, рятувати мир в родині лагідними словами, ніжними погладжуваннями по голові. З таким же почуттям, як заспокоюють маленького сина, забираючи всі його тривоги.

Справедливості немає. Є дві різні форми життя. Є дивні, незрозумілі дії, які приводять сім’ю в гармонію. Дивні для чоловіків, зрозумілі і прості для жінок. Але перекладачів немає. Більшість перебувають в ілюзії. Більшість продовжує бачити в дружинах таких же чоловіків тільки з трохи іншою фізіологією. Продовжують ставитися до дружин не як до дочок, слабких і тендітних, (незважаючи на їх емоційну величезну силу, яка зашкалює), а як до матерів. Виріс, подорослішав. Пішов від мами і взяв за дружину другу мамку тільки молодшу, але з тими ж функціями. Функціями домогосподарки і джерела задоволення коли закортить.

Навіть у сильних жінок закінчуються сили, навіть міцні сім’ї дають тріщину. Якщо забувати піклуватися про квіти вони в’януть. Вмираючи, вони кличуть на допомогу. Вони жадають цілющої вологи лагідних слів, компліментів, знаків уваги. Часу, уваги, які повністю зосереджені на них.

Я був захоплений в полон сімейним життям, захоплений на 30 років. У полоні у мене народилися семеро дітей. За цей час я зміг вивчити незрозумілу мову. Мову, якою спілкується паралельний світ жіночої цивілізації. Зміг вивчити їх звичаї і звички.

Вітер наповнює вітрила бригантини, на засохлу землю падають цілющі краплі дощу, так пожвавлюють ніжні, щирі слова втомлених, виснажених повсякденною сімейною рутиною дружин. Тільки потрібно щоб слова чоловіка не розходилися зі справами. Тільки тоді вони будуть мати силу.

Джерело