Мистецтво поваги до себе, або як перестати турбуватися про тих, хто цього не заслуговує
Поділитись у

Мистецтво поваги до себе, або як перестати турбуватися про тих, хто цього не заслуговує

Занадто довго я турбувалася про тих людей, які сприймали мою турботу як належне …

Чи траплялося вам відчувати, що ви смертельно втомилися від всього, що діється навколо вас?

Чи траплялося вам мріяти про відпустку довжиною отак місяці в три-чотири – де завгодно, аби тільки не тут?

Чи траплялося вам приходити додому після довгого дня, ледве тягнучи ноги, тому що ви з самого ранку намагалися догодити всім, крім себе?

Ну що ж, мушу зізнатися – колись я була такою ж і відчувала те ж саме.

Більшу частину життя я турбувалася про занадто багатьох людей, які не заслуговували цієї уваги. Відчувала страшний стрес через всякі дрібниці, які навіть не піддавалися моєму контролю. Надавала емоційну підтримку тим людям, які змусили мене в кінцевому підсумку усвідомити гірку правду – їм було плювати на мої емоції, вони сприймали цю турботу як належне.

А потім, дійшовши до межі, глянула на навколишнє іншими очима.

І першою істиною стало усвідомлення того, що ніхто не змушував мене турбуватися і хвилюватися про думку інших людей. Ніхто не примушував переживати про речі, зовсім непідвладні моєму контрою. Ніхто не змушував мене витрачати роки на людей, яким я байдужа. Ніхто зі сторони не перетворював мене в песимістичну і депресивну людину.

Я сама робила все це з собою.

Був час, коли я була переконана, що мені просто не щастило. Що все це відбувається тому, що мені судилося стати невдахою, що Всесвіт чомусь розізлився на мене (вже не знаю, чому).

Подумати тільки, адже я дійсно була впевнена в тому, що в моїх нещастях були винні зовнішні чинники і інші люди.

Нарешті, я залишила цей згубний погляд на світ і власне життя за спиною. Для цього мені довелося пройти довгий шлях, але у мене все-таки вийшло.

Мистецтво самоповаги полягає, перш за все, в усвідомленні власної значущості, вмінні захищатися від негативних зовнішніх явищ, а також вмінні приділяти увагу тим подіям і людям, які дійсно того варті.

Сенс поваги до себе в тому, щоб, в першу чергу, зосередитися на власних труднощах. Тому що якщо ви цього не зробите, то ніхто інший за вас цього теж не зробить. До того ж, навколишні і не зобов’язані це робити. Ви самі повинні нести відповідальність не тільки за власні дії, а й за їх наслідки.

Освоїти мистецтво не турбуватися про зайве і непотрібне – значить перестати приймати речі, які ви ненавидите. Значить перестати погоджуватися з думкою інших людей лише для того, щоб їм сподобатися.

Це значить – не задовольнятися посереднім життям, ледь теплим коханням, застійними відносинами, що не приносить радості роботою, маленькою зарплатою, фальшивими друзями і неповагою. Це означає – вибратися з затишної і теплої зони комфорту, яким би страшним і небезпечним не здавався зовнішній світ з вашої шкаралупи.

Це означає, вперше за довгі роки, стати злегка егоїстичними – саме тому, що ви, нарешті, усвідомили сенс самого поняття «самоповага». Це означає, нарешті, поставити себе на перше місце в світі, де ніхто не оцінить вашої вірності і відданості.

Це вміння працювати над досягненням власних цілей і шукати щастя в глибинах своєї душі. Це здатність зосередитися на особистісному рості, коли всі інші занадто захоплені чужими життями.

Освоїти мистецтво самоповаги і перестати переживати про інших – значить відростити собі, в метафоричному плані, пару яєць, і навчитися, нарешті, відстоювати свої інтереси. Це означає, що ви повинні знайти в собі достатньо сміливості, щоб встати і озвучити свою думку, навіть якщо вона сильно відрізняється від інших.

Це означає знайти сміливість і рішучість для того, щоб говорити правду. Навчитися черпати сили в чесності і підтримувати цілісність своєї душі за допомогою скромності.

І коли ви, нарешті, досягнете цього майже божественного стану розуму, коли усвідомлюєте, що єдина людина, у якої є контроль над вашими вчинками і вашим життям – це ви самі … Тоді ви станете непохитними.

Непохитними, але зовсім не невразливими.

Тому що лише в уразливості ви можете по-справжньому відкрити себе.

Коли ви станете повністю чесними з самими собою, коли виклаите на стіл всі карти і відкриєте в собі крихкість і вразливість … Лише тоді ви станете вільні. Вільні від іржавої клітки, в яку самі себе ув’язнили!

Джерело