Наймудріша притча для вразливих людей
Поділитись у

Наймудріша притча для вразливих людей

Якщо ви належите до людей з відкритою душею, завжди добрі і щирі, але у відповідь отримуєте зло, прочитайте цю притчу.

Незважаючи на те, що більшість людей в наш час дуже закриті і “йдуть по головах” заради досягнення своїх цілей, залишилися і добрі ранимі люди, яким важко виживати в цьому жорстокому світі. Вони намагаються ставитися до людей з відкритою душею, щиро співпереживати. Однак у відповідь вони отримують удари долі один за іншим, їм набагато важче жити. Чому ж так несправедливо?

Одного разу до одного сивого мудрого старця прийшла вся в сльозах молода, красива дівчина.

Що мені робити? – крізь сльози скаржилася вона. — Я завжди намагаюся по-доброму обходитися з людьми, нікого не ображати, намагаюся всім допомогти, чим можу. І хоч я з усіма привітна і ласкава, але часто замість подяки і поваги приймаю від людей образи і гіркі глузування. А деякі люди і відверто ворогують зі мною. Я не винна ні в чому, і це так несправедливо і образливо до сліз. Порадьте, що мені робити.

Мудрець подивився на красуню і з посмішкою сказав:

— Роздягнися догола і пройдися по місту в такому вигляді.

— Та ви з глузду з’їхали! – обурилася красуня. — В такому вигляді всякий збезчестить мене і ще бозна що створить зі мною.

Тоді мудрець відкрив двері і поставив на стіл дзеркало.

— Ось бачиш, – відповів він, – з’явитися на людях, оголивши своє тіло ти боїшся. Так чому ж тоді ходиш по світу з оголеною душею? Вона у тебе розкрита, як ці двері. І тому всі кому не лінь без дозволу ВХОДЯТЬ в твоє життя. І, якщо бачать в чеснотах твоїх, як в дзеркалі – відображення Неподобства своїх вад, то намагаються обмовити, принизити і образити тебе. Не у кожного є мужність визнати, що хтось кращий за нього. І не бажаючи змінюватися, порочна людина завжди ворогує з праведником.

— Так що ж мені робити? – запитала дівчина.

— Підемо, я покажу тобі свій сад, – запропонував старець. Водячи дівчину по саду мудрець сказав:

— Багато років я поливаю ці прекрасні квіти і доглядаю за ними. Але я жодного разу не помічав, як розпускається бутон квітки, хоча потім я і насолоджуюся красою і ароматом кожної з них … Так і ти будь – подібна до квітки: розкривай своє серце перед людьми не поспішаючи, непомітно. Дивись, хто хороша людина і гідна бути тобі другом, хто творить тобі добро – тому і відкривай свою душу, а ті хто обриває пелюстки і топче ногами … Ті, яких ти бачиш, що вони грубі, непорядні і невдячні – від тих ТІКАЙ, і нічим їм не допомагай. Не кожну людину пускай в своє життя, грубих людей потрібно тримати за зачиненими дверима своєї душі …

Бережіть свою душу і діліться мудрістю з близькими.

Джерело