Щоразу, підвищуючи голос під час розмови, пам’ятай, ти сам штовхаєш себе в прірву, і віддаляючись від людини, ти втрачаєш себе.
Ви, звичайно, помічали, що люди, коли вони сваряться, розмовляють на підвищених тонах. Іноді навіть на надто підвищених. “Але чому це відбувається?” — ось із таким запитанням один мудрець звернувся одного разу до своїх послідовників.
Цікаво, що ніхто з послідовників, які навчалися в цього мудреця, не зміг відразу дати відповідь. Питання кинуло всіх у глибокий роздум, і лише після довгого часу, один з учнів припустив, що люди просто втрачають над собою контроль, нервують, і, самі того не усвідомлюючи, переходять на гучну розмову, або навіть на крик.
— Але який у цьому сенс? – стояв на своєму мудрець, – Навіщо витрачати сили на крик, якщо людина знаходиться так близько, що цілком може розчути твій шепіт?
Ніхто не зміг цього пояснити. Тоді мудрець пояснив усе сам:
— Хіба ви не помічали, — почав він, – що людина, з якою ми сваримося, стає нам чужою? Нехай не назавжди, а тільки на час сварки, але доти, доки ми не знайдемо з нею спільної мови, доки не розставимо все по місцях, вона здається нам, чи не сторонньою?
Учні згідно закивали:
— Так, справді, так воно і є!
— А як ви вважаєте, чому так відбувається? – продовжував мудрець, – Та тому, що коли ми ображаємося на людину, або, коли вона ображається на нас, наші душі тікають одна від одної! І люди вже дивляться один на одного, наче здалеку. А що потрібно зробити, щоб людина, яка знаходиться далеко від вас, вас таки почула? Правильно! Потрібно кричати! Ось вони і кричать!
Тут мудрець хитро посміхнувся.
— А, до речі, ви звертали увагу на те, як розмовляють один з одним закохані?
І тут його послідовники дружно закивали:
— Так, так, справді! Закохані говорять пошепки, іноді навіть вони взагалі спілкуються без жодного слова – лише поглядами!
— І це, — підбив підсумок мудрець, — свідчить саме про те, наскільки близькі їхні душі. Пам’ятайте про це і не віддаляйтеся від тих, кого любите. Інакше – якщо втекти від когось дуже далеко – можна й не повернутися…
Не зловживайте цим, тому що настане день, коли відстань між вами збільшиться настільки, що дороги назад ви вже не знайдете.
Щоразу, підвищуючи голос під час розмови, пам’ятай, ти сам штовхаєш себе в прірву, і віддаляючись від людини, ти втрачаєш себе.
