Ми перше покоління, яке не залишить від себе слідів
Поділитись у

Ми перше покоління, яке не залишить від себе слідів

Наше минуле ми тепер зберігаємо інакше… Трохи сумно…

Ми будемо першим поколінням, що не залишить слідів.

Ми не залишимо своїх листів. Від себе з юності, коли так гостро і нерозділено, а потім розумієш, що не з тим. Ми не залишимо листів від себе старшого віку — для друзів, з якими сумуємо за неважливими раніше днями. Ми не залишимо своїх почерків, затертого, м’ятого, складеного паперу, конвертів з адресами, штемпелями, іменами тих, кому і від кого.

Ми не залишимо фотографій. Вони всі загинуть в електронній метушні. Нам і зараз уже не вийняти свій фотоальбом, нам і зараз не зробити напис на звороті – немає більше обертів. Мені ніде написати, що це я, а це Женька, це Машка, це ми. Тоді, там було добре… Не покрутити в руках, не помовчати, не згадати. А як підемо — не передати іншим.

Ми не залишимо своїх облич. Себе і тих, хто був для нас всесвітом, життям, ночами.

Ми не залишимо щоденників. Коротких, довгих, розумних або ні. Ніхто не зможе прочитати, у чому були ми та наші дні. Ми вже самі, через час, їх не зможемо прочитати. Не завели і не продовжили…

Привіт, епоха гаджетів, комп’ютерів та соцмереж. Ти примудрилася нас стерти.

Автор: Павло Суботін

Джерело