Єдина овечка у бідняка, або нікому не потрібен той, хто не потрібен нікому
Поділитись у

Єдина овечка у бідняка, або нікому не потрібен той, хто не потрібен нікому

Справедливо написано…

Коли я була молода дівчина, ну як молода — підліток, років 15, і думала 24 години на добу виключно про мужиків про кохання, моя мама говорила мені абсурдні речі, сенс яких до мене взагалі не доходив.

Доню, говорила вона. Коли до тебе залицятиметься молодий чоловік і запросить тебе на побачення, тобі має бути важко знайти для цього вільний вечір. Ти маєш бути вже запрошена у сто різних місць, і він має про це знати. Погано, коли дівчина біжить на побачення, бо її нарешті покликали. Таке одразу відчувається.

Маячня якась, думала я. Та як же не бігти, коли покликали??? А раптом більше не покличуть?

Коли я стала старшою і навколо замайоріли якісь залицяльники, мама почала глворити взагалі яксь дурниці.

Доню, говорила вона. Ти не маєш бути вільною для нього весь час. Ти маєш ще якісь справи. Навчання, професія, захоплення якесь, я не знаю. Якісь важливі, цікаві для тебе речі. Погано, коли дівчині, крім роману, нема чим себе зайняти. Таке одразу відчувається.

Зовсім мама з розуму вижила, думала я, що взагалі може бути в житті цікавого, крім роману?

Тепер я сама мама, і ось що я вам скажу, дочки.

Якщо ви йдете з чоловіком у кіно не тому, що вам подобається цей чоловік, а тому що вам нема з ким більше піти в кіно — добром це не скінчиться, бо таке одразу відчувається.

Якщо ви сидите і чекаєте на дзвінок від чоловіка, тому що більше вам ніхто не дзвонить — він теж не зателефонує, бо таке одразу відчувається.

Якщо ви разом з цим чоловіком, тому що все інше у вашому житті така морока, що на цьому тлі навіть це чмо – квітка запашних прерій, чмо це дуже швидко вчує і покаже вам такі прерії, що їх довго не забудете. Тому що таке одразу відчувається.

Якщо життя вам не миле, то ви даремно сподіваєтеся, що прийде якось ласкаво-бажаний, жахнеться вашій долі і пригріє сирітку, віддасть за всі страждання. Не прийде і не віддасть, а якщо й віддасть, то поліном по лобі. Бо сказано: у кого мало, у того забереться. Нікому не потрібний той, хто не потрібний нікому.

Це я не до того, що не можна полюбити так, щоби на все “забити”. Можна, можливо. Але для початку треба мати на що “забити”. А то вийде, що ви готові заради цього великого кохання “забити” на все, а вам і “забити” нема на що. І знаєте, що найгірше? Таке одразу відчувається.

А тепер головна новина, увага. До чоловіків це не просто також відноситься. У випадку із чоловіком це множиться на 16.

Якщо у чоловіка нічого в житті немає, крім вас — вам доведеться забезпечити йому все, чим доля його обділила, а обділила його приблизно всім. Якщо він радий усе скласти до ваших ніг, а скласти йому нічого — він уляжеться туди сам, причому звалиться усією вагою.

Якщо у бідняка одна-єдина овечка, він, звичайно, витягне її в шабат з колодязя. Жерти щось треба.

Він з вами не тому, що ви найкраща. Він з вами, бо йому більше нема куди приткнутися.

До речі, таке одразу відчувається.

Автор: malka_lorenz